Дмитрик, якому 2 роки та 4 місяці, ранком не хоче йти у групу і просить маму залишити його посидіти у роздягалці. Полюбляє гратися у дитячому садку та вдома з іграшковими тваринами. Ігри хлопчика розвиваються щоразу за однаковим сценарієм: тварини борються між собою, не погоджуються на мирні перемови і здійснюють неприховано агресивні дії один щодо одного. У сім'ї Дмитрика покараннями сина (а він єдиний у сім'ї) займається мати. Вона використовує фізичні санкції («Можу вдарити»). А тато сина практично не карає.
Про що свідчить пристрасть хлопчика до таких ігор? Що можна зробити в цій ситуації? Яку роль варто узяти на себе вихователеві у подоланні підвищеної агресивності хлопчика?
(Алексеева Е.Е. Психологические проблемы детей дошкольного возраста. Как помочь ребенку? Учебно-методическое пособие. - 2-е изд. - СПб: Речь, 2008. - С. 12-13.)
Мати дівчинки трьох років звернулася до педагога дитячого садка із проблемою: «Моя дитина дуже боїться летючих комах (навіть найдрібніших). Вона плаче, тікає і (поки не забуде) не йде туди, де комаху бачила. Усі розмови з нею закінчуються фразою: «Я не боюся, скажу «геть» – і вона полетить», але результат залишається таким самим. Що робити?»
Що би Ви порадили мамі цієї дівчинки? Які причини такого стану дитини ? Яку індивідуальну роботу можна провести з нею в умовах ДНЗ ?
(Алексеева Е.Е. Психологические проблемы детей дошкольного возраста. Как помочь ребенку? Учебно-методическое пособие.– 2-е изд. – СПб: Речь, 2008. – С. 24-25.)
Ответы
Відповідь:
З пристрасті хлопчика до ігор, в яких тварини вчиняють агресивні дії один щодо одного, можна зробити припущення, що він може бути свідком насильства в сім'ї або на вулиці. Такі ігри можуть бути способом для хлопчика висловлювати свої емоції та почуття невпевненості, агресії та страху. Мати, використовуючи фізичні санкції, може підсилювати таку поведінку, оскільки дитина може навчитися використовувати насильство як засіб вирішення конфліктів.
У цій ситуації важливо звернутися до спеціаліста, який зможе допомогти зрозуміти причини такої поведінки та запропонувати методи впливу на неї. Вихователеві можна рекомендувати створити в групі позитивну атмосферу, використовуючи групові ігри, спільну творчість, допомагати хлопчику висловлювати свої емоції та почуття, розвивати навички конструктивного взаємодії та діалогу з іншими дітьми. Важливо також допомогти матері зрозуміти, що фізичне покарання може підсилювати агресивну поведінку та негативно впливати на психологічний стан дитини. Мати може бути запропонована допомога в пошуку способів позитивної взаємодії зі своїм сином, навчанні його навичкам саморегуляції та вирішення конфліктних ситуацій без насильства.
У випадку з дівчинкою, що боїться летючих комах, можна припустити, що її страх пов'язаний зі страхом перед невідомим