Предмет: История, автор: Аноним

Визначте особливості розвитку шкільної освіти в середні віки. Срочно!​

Ответы

Автор ответа: loh674
3

Шкільна освіта в середні віки відрізнялась від сучасної системи освіти за своїми особливостями. Основні риси розвитку шкільної освіти в середні віки наступні:

Релігійний характер: основними цілями середньовічної освіти були формування християнської моралі, розвиток духовності та готовність до служіння церкві.

Ручна праця: на розвиток освіти в середні віки значний вплив мали гільдії – професійні об'єднання, в яких навчали майстерності та ремесел. Це призвело до того, що учні отримували не тільки теоретичні знання, а й практичні навички ручної праці.

Обмежена доступність: школи в середні віки були доступні лише обраним верствам суспільства, переважно це були сини шляхетних родин.

Розвиток університетів: у 11-13 столітті почали з'являтися перші університети, де студенти отримували вищу освіту.

Класична освіта: згідно зі звичаями того часу, в освіті середньовіччя перевагу надавали гуманітарним наукам. Зокрема, учні вивчали латинську мову, логіку, риторику, музику та поезію.

Отже, особливості розвитку шкільної освіти в середні віки полягали у релігійному характері, обмеженій доступності, розвитку університетів, класичній освіті та великому значенні ручної праці в процесі навчання.

Похожие вопросы
Предмет: Кыргыз тили, автор: zzhunusovaayana
можете перевести.. Кыргыздар - Кыргызстандын жергиликтүү жана негизги калкы. Бор- бордук Азиянын байыркы элдеринин бири. Кыргыздар мындан тышкары Өзбекстанда, Тажикстанда, Казакстанда, Кытай Эл Республикасында,Ооганстанда, Түркия ж.б. жерлерде жашайт. Турк тилдеринин кыргыз кыпчак тобуна кирген кыргыз тилинде суйлошот. Кыргыздын этногенезн тууралуу маселе ото татаал. «Кыргыз» этноними ар кандай жазылыштагы транскрипция менен биздин заманга чейинки 203-201-жылдарды салган байыркы түрк жазма эстеликтеринде жана кытай, араб, пере булактарында жолугат. Азыркы кыргыз урууларынын X-XVI кылымдагы Тянь-Шань аймагын мекендеген элдер менен этногенетикалык байланышы болгондугу талаш туудурбайт. VIII-X кылымдарда кыргыз мамлекетчилиги түзүлгөндүгү жөнүндө маалыматтар кездешет. Көпчүлүк илимий пикирлер боюнча кыргыз элинин негизги уюткусу Борбордук Аянчыккан. Түрк каганатынын доорунда (VI-X к.) кочмон бирик мелер менен мамиледе болуп, кийин Борбордук жана Батыш Тянь-Шанга жылган. Жети-Суу жана Мавераннахр жергесинде башка турк. Монгол уруулары менен мамиледе болуп, XVI кылымдын башынан Тянь-Шанда өзүнчө эл катары белгилүү болгон. XVII-XVIII кылымдарда Жунгар хандыгынын кыргыздарга жапырып киришине кыргыздар аёосуз күрөш жүргүзгөн. Андан кийин кыргыз эли улутка айлануу багытында өнүгүп, Октябрь революциясынан кийин улут тепкичине толук көтөрүлдү.​
Предмет: Математика, автор: artemneluba6