1. Коротка характеристика історичної епохи, в яку жила та діяла історична особа 2. Коли та в який державі (ах) або країні(ах) жила та діяла історична особа, 3. Зовнішній вигляд та біографічні дані. До якої верстви суспільства належала особа, яке мала соціальне становище у тогочасному суспільстві? 4. Які інтереси та потреби відстоювала історична особа? Мета її діяльності 5. Які реальні можливості мала історична особа, щоб вирішити проблемні питання того часу, змінити життя суспільства? 6. Засоби, що допомагали досягти бажаної мети 7. Які верстви населення були задоволені діяльністю історичної особи, а які ні? Чим це можна пояснити? 8. Суперечливі риси характеру (життєдіяльності) та його (їх) вплив на перебіг історичних подій, процесів, що відбувалися 9. Результати діяльності: чого досягнуто, а що не вдалося досягти (пояснення)? 10. Які історичні джерела допомагають вивчити життя та творчість даної історичної особи? 11. Оцінка історичної особи: а) як сама оцінювала свою діяльність: 6) як оцінювали історичну особу її сучасники; в) яка оцінка істориків та нащадків (т. б. сучасників); г) з ким можна порівняти цю історичну особу? 12. Дайте власну оцінку діяльності історичної особи. Зробіть об'єктивні висновки.
Про Леоніда Кравчука дуже потрібно!!
Ответы
Объяснение:
1. Час незалежності, перехідний період в історії України, що ставився завданням переходу до ринкової економіки та демократії.
2. Леонід Кравчук жив та діяв в Україні в 1991-1994 роках як перший Президент незалежної України.
3. Леонід Кравчук народився 10 січня 1934 року. Був інженером-електроніком за освітою. Належав до партії КПРС, але зрозумів неприйнятність її ідеології та приєднався до національно-демократичного руху. Був народним депутатом УРСР та Головою Верховної Ради УРСР. У тогочасньому суспільстві належав до високої верстви суспільства
4. Леонід Кравчук відстоював інтереси України в рамках новоствореної незалежної держави, вела політику демократизації і розвитку України. Метою його діяльності було знаходження шляхів стабілізації економіки та політичної ситуації, а також посилення міжнародного статусу України.
5. Леонід Кравчук мав певні можливості, такі як перші роки незалежності, для вирішення проблем України, але був обмежений небагатим досвідом в управлінні великою державою, складною політичною ситуацією в країні та бідними економічними ресурсами.
6. Для досягнення мети Леонід Кравчук використовував різноманітні засоби та механізми – переговори з міжнародними партнерами, економічні та політичні реформи в Україні, проведення кампаній та виборів для стабілізації ситуації.
7. Верхні верстви були більш задоволені діяльністю Леоніда Кравчука, оскільки він вважався економічно компетентною та здатною лідерською особистістю. Але серед нижніх верств існувало багато критики на його діяльність, так як у країні була складна соціально-економічна ситуація та висока безробіття.
8. Леонід Кравчук мав суперечливий характер, що суттєво впливало на його діяльність. З одного боку, він був відвертим, чесним та здатним комунікатором, а з іншого – він був єдиним головнокомандуючим Армії, що було вимушеним закінчити тривалу війну в Придністров'ї.
9. Леонід Кравчук добився захисту національних інтересів України на міжнародній арені, зміцнив статус країни, забезпечив стабільну основу для розвитку громадянського суспільства в Україні та реалізував кілька важливих реформ. Проте не всі зміни зазнали успіху, і деякі ініціативи не були реалізовані через політичну боротьбу та корупційні схеми.
10. Історичний матеріал, присвячений Леоніду Кравчуку, включає в себе різноманітні джерела, такі як промови, листування, політичні документи, інтерв'ю та ін.
11. а) Леонід Кравчук сам вважав, що в його правлінні Україна вийшла на шлях демократії; б) його сучасники його творчість іноді критикували, проте взагалі його роботу оцінювали позитивно; в) оцінки Леоніда Кравчука у сучасній історіографії досить різні – від критики до визнання його внеску у розвиток незалежної України; г) можна порівняти з іншими діячами, що здійснювали розбудову держави в складний перехідний період.
12. Леонід Кравчук - діяч, який дав внесок у створення нової держави, стабілізацію політичної ситуації та посилення міжнародного статусу України, але багато з його ініціатив не знайшли ефективного виконання через швидку політичну зміну у країні.