Предмет: Математика, автор: kirkaxaxapon

ПОЖАЛУЙСТА ПОМОГИТЕ(последние 2 номера)

Приложения:

Ответы

Автор ответа: Dimka1339
0

Пошаговое объяснение:

(2,4x-0,72)(1,5x+3,6)=0

(12/5x-18/25)×(3/2x+18/5)=0

3/2x+18/5=0

x=3/10

x= ‐ 12/5

x1= ‐12/5

x2= ‐ 3/10

Автор ответа: сок111213
2

29)

(2.4x - 0.72)(1.5x + 3.6) = 0 \\ 1) \:  \: 2.4x - 0.72 = 0 \\ 2.4x = 0.72 \\ 240x = 72 \\ x =  72 \div 240 \\ x _{1}= 0.3 \\ 2) \:  \: 1.5x + 3.6 = 0 \\ 1.5x =  - 3.6 \\ 15x =  - 36 \\ x =  - 36 \div 15 \\ x_{2} =  - 2.4

36)

х - одно число

у - другое число

x + y = 310 \\  \frac{5}{6} x = 0.2y  \\ \\  x = 310 - y \\  \frac{5}{6} (310 - y) =  \frac{1}{5} y \\  \frac{775}{3}  -  \frac{5}{6} y  -  \frac{1}{5} y = 0 \\  -  \frac{25}{30} y -  \frac{6}{30} y =  -  \frac{775}{3}  \\  -  \frac{31}{30} y =  -  \frac{775}{3}  \\ y =  \frac{775}{3}  \div  \frac{31}{30}  \\ y =  \frac{775 \times 30}{3 \times 31}  \\ y = 25 \times 10 \\ y = 250 \\  \\ x = 310 - 250 = 60

Ответ: 60 и 250

Похожие вопросы
Предмет: История, автор: annioni
Порівняйте зміст фрагментів джерел. Яке з них найдостовірніше засвідчує становище українських міщан на західноукраїнських землях наприкінці 16 ст.? Чому так думаєте?


1. 3 привілею короля Сигізмунда Августа 1572 р.: « .. Хочемо та постановляємо, щоб українці нарівні з іншими міщанами та перед міщанами поляками римської віри вживали
УКР
всіх прав, привілеїв, вільностей, прерогатив та імунітетів, наданих місту Львову з різних нагод і різними способами найяснішими нашими попередниками королями Польщі, князями Русі та всіма іншими володарями і достойниками, і користувалися ними без будь-яких винятків.
Священики їхні церкви грецького обряду, які тепер живуть і будуть у майбутньо-му, повинні бути вільними та звільнені від будь-яких податків, якої б назви вони не були, - як від грошових, так і від будь-яких інших, належних львівській раєцькій колегії.
Ці ж священики грецького обряду не будуть зобовʼязані підлягати та підкорятися іншій юрисдикції та зверхності, тільки львівському владиці. Усім згаданим українцям грецького обряду надається львівське міське право. Також на уряди бурмистрів, лав-ників та інші префектури у цьому місті можна та треба нашому теперішньому й майбутньому старості обирати та призначати [українців], скільки разів би відбува-лися вибори райців; своїх синів [українці] можуть та мають право давати та посила-ти для навчання вільних мистецтв до початкових шкіл, гімназій та вищих шкіл, які існують як у нашому місті, так і будь-де в королівстві та в наших володіннях; вони можуть вивчати будь-які, без винятку, цехові ремесла та в них працювати, навчати товаришів та учнів будь-якого ремесла, засновувати цехи та ремісничі братства і, згідно із звичаєм, бути у них старшими і сеньйорами, а майстри будь-яких польських ремесел зобовʼязані приймати та допускати українців до цього роду ремесла та цехів. Вільно також їм українцям будь-якого роду товарами, як би вони не називалися, у всьому Польському Королівстві, Великому князівстві Литовському та на Волині, в Києві, на Підляшші та в інших наших володіннях продавати сукно та будь-які інші купецькі та крамарські товари; вільно їм у приватних будинках, так і на будь-яких публічних місцях завжди та в будь-яку пору виставляти на продаж вина, виготовля-ти мед, пиво та будь-які інші напої іншого роду та шинкувати ними в такий спосіб та таким чином, як це роблять польські міщани».
2. Зі скарги Львівського Успенського братства (січень 1593 р.): « . .Насамперед зму-шувала рада м. Львова великим насильством нас, осілих міщан, наших дітей і нашу
челядь, до послуху папського костьолу, до свят нового календаря, мордуючи
в язницями и караючи штрафами. Вранш, в сень св. маргарити, пославши своїх місь-ких слуг, насильно виволокли й вкинули до темної вʼязниці у вежі під ратушею Василя, учня сідляра Юрія Рогатинця, а також челядників, кушніра Юська, кушнірчика Івана та учня Іванка. Майстри и челядники прийшли до пана бурмистра, питаючи, з якої при-чини їх слуг з дому похапали під час їхньої відсутності. На це пан бурмистр відповів:
"Причина та. що ви не святкуєте наших свят, не оуваєте на казаннях в нашому кос тьолі й не слухаєте, коли ксьондзи заповідають свята. Отже, ідіть і ви сидіти".
Потім, на прохання й вимогу наших братів та своїх сусідів, арештовані були випущені.
Однак члени раси обіцяли самі зберегти мир лише при ти умові, якщо звільнені з-піс арешту, під страхом сурової урядової кари, не протестуватимуть і не почнуть судової справи.А такого навіть у поганській державі не терпить християнський народ»

Предмет: Другие предметы, автор: arinatatyanova