1.Як перекладається псевдонім Шолом – Алейхем?( 1б)
2.Назвіть головних героїв повісті «Книга пісень».(1б)
3.Звідки Шолом – Алейхем запозичив назву свого твору?(1б)
4.Розкрийте зміст і художню роль символів у повісті «Книга пісень».(3б)
5.Написати твір-мініатюру на одну з тем : (6б)
1.«Слідами віршів Р. Бернса та Г.Гейне »
2. «Поетичний світ Шимека й Бузі»
3. «Мої враження від творів Р. Бернса, Г. Гейне, Шолом – Алейхема»
Ответы
Ответ:
1. «Мир Вам»
2. Бузя та Шимек
3. Царя Соломона
Ответ:
1.Псевдонім Шолом - Алейхем перекладається як "Мир тобі" або "Здрастуй" з ідишу, мови, якою він писав свої твори. Це привітання в ідишу, яке використовується як привітання між єврейськими людьми, особливо в східноєвропейській єврейській культурі.
2.Головними героями повісті "Книга пісень" є Тев'є-молочар, Гольді, їхні діти та рідні, а також інші мешканці єврейського села Анатевка.
3.Назва свого твору "Книга пісень" Шолом - Алейхем запозичив з народної єврейської традиції, де "Книга пісень" - це збірка єврейських народних пісень та оповідань, які передавалися з покоління в покоління. Ця назва символізує багатство народної культури, мудрість та спадок єврейського народу.
4.У повісті "Книга пісень" символи відіграють важливу роль у розкритті змісту та поглибленні художнього образу. Наприклад, дерево, яке росте біля дому Тев'є, символізує стабільність та коріння, що зв'язують людину з її родинним життям та традиціями. Кізляки, які з'являються в різних епізодах повісті, представляють непевність, небезпеку та нестабільність життя єврейської спільноти в Анатевці в умовах політичних й соціальних змін. Символіка книги пісень, що передається від батьків до дітей, втілює спадок та цінність культурної спадщини
5."Поетичний світ Шимека й Бузі"
Бузя та Шимек були найкращими друзями. Вони виросли в одному маленькому селі, де кожен день мав свій особливий колір. Бузя був великим поціновувачем природи, він любив розглядати ромашки, лежачи на зеленому газоні, і дивуватися голубому небу. Шимек, зі свого боку, був пристрасним поетом, який занурювався у світ слів і відчував музу в кожному кутку свого серця.
Одного літнього дня, під теплими променями сонця, Бузя та Шимек вийшли на галявину, де високі кущі квітучого бузку розстилали перед ними свої ароматні гілки. Бузя, як завжди, ліг на траву і почав вдихати свіжий повітря, а Шимек сів біля нього з блокнотом та олівцем у руках.
Шимек заглибився в світ поезії, пишучи рядки про красу навколишньої природи. Бузя, спостерігаючи за своїм другом, відчував, як кожен вірш Шимка оживав перед його очима. Слова створювали мальовничі картини в його уяві - поле квітів, ліси зелені та гірські вершини.
Потім Бузя піднявся на ноги і вирішив віддати шану поезії своїм власним словам. Він почав співати пісню про дружбу та природу, використовуючи власні спогади про дитинство та враження від світу навколо.
Бузина мелодія поєдналася з Шимковими віршами, створюючи гармонійний дует. Друзі забули про час, залишаючись на галявині до самого заходу сонця.
Объяснение: