Краса рідної природи в поезіях Шевченка, Тичини, Рильського" ( 1-1.5 сторінки) Допоможіть тільки прохання не беріть твір з інтернету !!! Дякую .
Ответы
Відповідь:
.
Пояснення:
У творчості Тараса Шевченка, Максима Рильського та Павла Тичини рідна природа займає важливе місце. Поети звертаються до природи як до джерела натхнення, рідної землі, спокою і гармонії.
Тарас Шевченко, у своїх поезіях, оспівує красу природи України, засвоївши від її краси і гармонії поетичний дух, що знайшов відображення у багатьох його творах. У поемі "Катерина" Шевченко описує природу й на цьому відбиває внутрішній стан героїні: "Темно-синє небо, зорі дорогі, Луги, гаї, стежки, медові пасіки, Ріки широкі, тихії, глибокі, Хатки біленькі, явори зелені". У "Садку" поет зображає рідний край як місце, де "Веселка зігріла лани, і все зеленіє, Все птаство весело щебече".
У творчості Максима Рильського природа зображається як символ духовної краси, гармонії, що відображає внутрішній стан поета. У вірші "Сосни" поет звертається до образу сосни, як до символу вічності та безмежної просторовості: "Там, де сосни, високі, мов свічки, світять в мережку небесну гілки".
У творчості Павла Тичини рідна природа зображується як образ материнства, яка живить, дарує життя і оберігає своїх дітей. У поемі "Земле моя" Тичина звертається до землі як до матері, яка "Батькові небу моє плече дала, яке йому, високому, на злам не дісталося", та "долю гірку,