Скласти та написати характеристику героїв твору Елеонори Портер" Поліанна"
Ответы
Ответ:
Полліанна Уіттіер – головна героїня. Їй 11 років. Радісна, добра, компанійська, оптимістка. « …ця маленька дівчинка діє на хворих краще за шестиквартову пляшку тонізуючих ліків. І тільки вона здатна розвіяти кепський настрій містера Пендлтона».
міс Поллі Харрингтон – тітка Поліанни. Сувора, спокійна, холоднокровна. Навчилася радіти. « …строга жінка з суворим обличчям, котра похмурніла щоразу, коли ніж падав на підлогу чи грюкали двері. Але навіть якщо усі ножі лежали на місці і з дверима нічого не відбувалося, вона однаково не усміхалась».
кухарка Ненсі – служниця тітки Поллі. Хороша і чуйна.
садівник Том – добрий, працьовитий, уважний.
водій Тімоті,
хлопчик – Джиммі Бін – 10 років, сирота. Гордий, правдивий, вдячний. « …мені щойно минуло десять років. Торік я жив у сиротинці. Але нас таких там було багато, і тому їм за мене голова не боліла. І я пішов звідти. Тепер житиму деінде, але поки не знаю, де саме. Я хотів мати власну домівку… ну, звичайну – щоб була мама, а не доглядачка. Як є домівка, то є й родичі, а в мене нікого немає, відколи… татко помер. Ото й ходжу світами. Вже обійшов чотири будинки, але ніхто з господарів не схотів мене взяти, хоча я й казав, що відпрацюю. Дарма. Що тобі ще сказати? – на цих словах голос хлопчика здригнувся».
містер – Джон Пендлтон. Багатий, некомунікабельний, серйозний, закритий. Закоханий в матір Поліанни. « …Чоловік був завжди вбраний у довгий чорний сурдут та шовковий циліндр, – цього інші чоловіки не носили. Може, саме це спонукало дівчинку одного разу звернутися до нього. Його бліде обличчя завжди чисто поголене, а волосся, що вибивалося з-під циліндра, було позначене сивиною. Ідучи, він тримав спину, а ходив переважно швидко й завжди сам, через що Поліанна йому співчувала».
лікар Чілтон – одинокий, добросердий і чуйний. Закоханий в тітку Поллі. « …Бадьоро наближався найвищий з гурту – чоловік із чисто виголеним обличчям і добрими очима».
Другорядні герої:
місіс Сноу-інвалід, яку навідувала Поліанна. « …До неї ніхто не любить ходити. Якби тільки людям не було її шкода, жодна душа й раз на день не навідалася б до неї, така вона уїдлива. От тільки її доньки по-людськи шкода, бо змушена доглядати за нею».