Предмет: Физика, автор: romafistaskov

1. Тиск, створюваний на нерухому рідину, передається рідиною однаково в усіх
напрямках. (1 бал)
а) Атмосферний тиск б) Закон Паскаля
в) Гідростатичний тиск г) Сполучені посудини
2. Одиницею вимірювання в СІ густини є: (1 бал)
а) м 2 б) кг/м 3 в) Н г) Па
3. Тиск твердого тіла на поверхню визначається за формулою: (1 бал)
а) p = ρgh б) F = ρgV в) F = ρghS г)
4. Подайте в кілопаскалях тиск 557 мм рт. ст. (1 бал)
5. Визначте тиск рідини на дно посудини, якщо в неї налили шар меду висотою 0,07 м.
Густина меду 1420 кг/м 3 . (2 бали)
6. На тіло занурене у морську воду діє виштовхувальна сила 1,03 кН. Обчисліть об’єм
зануреного тіла. (1 бал)
7. Якщо на менший поршень гідравлічного преса діє сила 80 Н, то на більший поршень
площею 2400 см 2 передається сила тиску 3,2 кН. Яка площа меншого поршня? (2 бали)
8. Залізну деталь розмірами 20×20×25 см занурюють у воду. Яку силу потрібно
прикласти, щоб утримати цю деталь у воді? (3 бали)

ДАЮ 50 БАЛЛІВ!

Ответы

Автор ответа: Alina103948
1

Відповідь:

1а

2г

3б

4.1557кПа

5.7

6.3

7.24

8силу

Пояснення:

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: Liza1864
Складіть план тексту.

Бджола виповзла з вулика, посиділа на його вологій приступці, вмилася холодною росиною, що скотилася з дашка. Її поманив до себе запах дикого маку з того боку, звідки сходить сонце. Бджола поворушила крильцями, просушила їх, на мить розслабилася, торкнулася животом прохолодного порога вулика і рвучко відштовхнулася від нього. Через відчинені кімнатні двері Катерина відчула: пахне цвітом дикого маку. Вона згадала, що дикий мак квітує на пригірку Гетьманського урочища. Катерина покрадьки винесла з кімнати дерев’яну триногу. Мусила робити це тайкома, бо її малювання й досі наводило маму на безпросвітний смуток. Вона й досі переконана, що дочку наврочено цим чаклунським ремеслом. Квола бджола втрапила в задушливий шлейф нафтового диму, що валував із гайка (трактористи палили квача, вмоченого в солярку), задихнулася і впала на цупкий буряковий лист. Тут, на землі, дихати стало вільніше. Бджола знала, що треба перечекати, перетерпіти, не думати про поразку, коли тобі й отут, під чорним крилом смердючого диму, пахне диким маком. Треба перечекати й летіти далі. Босими, потрісканими ногами Катерина йшла землею, яку орала й засівала, жала й обшаровувала важкою щербатою сапою, яку любила й проклинала, й знову любила, бо іншого вибору в неї не було. На Катеринине серце зійшла така чиста просвітленість, в одну-єдину мить якої можна навіть покласти голову. Дехто й цілісіньке життя проживе, а не знатиме, що людина може бути ось такою, відчувати себе не результатом з’їденого хліба, сала й борщу, а радісно вистражданим підсумком усього того, що прожили її предки, і заспівом того, що проживуть її нащадки. На маленькому дзиґлику вона сіла біля тоненької стеблинки дикого маку. Катерина ще не знала, для чого знадобиться їй цей предикий мак, у якій картині він зацвіте, але передчувала, що знадобиться він неодмінно, і його треба намалювати, інакше він приходитиме в її сни, пахнутиме їй з ранку до вечора. Зараз мак говорив їй своїм запахом: «Бачиш: я цвіту, і тому мені добре, і тому я щасливий, що знову літо, що немає лихих вітрів та граду, що гріє сонце, синіє небо, літають птахи, і мені досить цього для щастя. Я хочу, щоб і тобі було зі мною добре. Дивися на мене скільки хочеш, бо сьогодні при заході сонця я опаду…» Коли Катерина змалювала червоні пелюстки маку, над її головою кволо загула бджола. Жінка ледь помітно водила пензликом (їх вона майструє сама), затаювала подих при кожному порухові зап’ястя,— і тому не почула, як бджола сіла на її руку, відпочила, а потім по ковзкій гілочці переповзла на полотно. Тепер Катерина її побачила, і рука її завмерла, щоб випадково не струсити бджолу на землю. Вона звелася на засиджені ноги, перенесла бджолу на мак, постежила, як та ворушиться, махає крильцями і соває хоботком по денцю макової чашечки. Катерина знову присіла на стільчик, розмішала цяточку фарби на уламку скла, а коли звела погляд на полотно, — бджола вже сиділа на змальованій квітці й запопадливо рилася в пелюстках. Жінка знову перенесла бджолу, а тоді рішуче зняла рамку з полотном із дерев’яної триноги (За В. Яворівським).​
Предмет: Химия, автор: buhwai