Напишіть біографію Джанні Пожарі скорочено!!! з фото Срочно даю 100 балов пж
Ответы
Ответ:
Джованні Франческо Родарі народився 23 жовтня 1920 року в містечку Оменья (Північна Італія).
У дитинстві Джанні Родарі багато хворів, але наполегливо займався – вчився грати на скрипці, складав вірші, малював і мріяв стати знаменитим художником.
Батько хлопчика був булочником, і помер коли синові виповнилося 10 років. У сім’ї настали важкі дні. Щоб прогодувати сім’ю (у Джанні було ще два брата – Чезаре і Маріо), мати влаштувалася працювати служницею в багатий будинок.
Вчитися Джанні Родарі довелося в духовній семінарії – там не тільки вчили дітей бідняків, але ще і безкоштовно годували й одягали.
Закінчивши семінарію в 1937 році, він був змушений був працювати учителем в початковій школі і одночасно відвідував лекції на філологічному факультеті Міланського університету, займався самоосвітою.
Джанні Родарі подобалося працювати з дітьми, він придумував для своїх учнів забавні і повчальні історії. Його вихованці будували будиночки з букв, разом з учителем складали казки.
Під час Другої світової війни Родарі був звільнений від служби через погане здоров’я. Після смерті двох близьких друзів і ув’язнення брата Чезаре в концентраційний табір, він став учасником Руху Опору, в 1944 році вступив до Італійської комуністичної партії.
У 1948 Родарі став журналістом в комуністичній газеті «Уніта» (L’Unita) і почав писати казки для дітей. У 1950 партія призначила його редактором щойно створеного щотижневого журналу для дітей, “Піонер” (Pioniere) в Римі.
У 1951 Родарі опублікував першу збірку віршів, «Книжка веселих віршів», і своій найвідоміший твір «Пригоди Чиполліно».
У 1952 році Джанні Родарі вперше приїхав в СРСР, де потім бував неодноразово.
У 1953 році він одружився на Марії Терезі Феретті, через чотири роки у них народилася дочка Паола.
У 1957 році Родарі здав іспит на звання професійного журналіста, а в 1966-1969 роках не публікувати книг і лише працював над проектами з дітьми.
У 1970 році письменник отримав престижну премію Ганса Християна Андерсена, яка зробила його всесвітньо популярним.
Після “Піонера” Родарі працював в журналі для юнацтва «Авангард», потім він перейшов в масову ліву газету “Паезе сірка”, де до кінця життя працював літературним співробітником.
Родарі написав багато різних віршів і такі казки: “Пригоди Блакитної стріли” (1952), “Джельсоміно в Країні брехунів” (1959), “Казки по телефону” (1961), “Торт у небі” (1966) та ін.
Помер Джанні Родарі від важкої хвороби 14 квітня 1980 року в Римі.
Объяснение:
Відповідь:
РОДАРІ, Джанні (Rodari, Gianni — 23.10.1920, Оменья — 14.04.1980, Рим) — італійський письменник.Був учителем початкових класів. Брав участь у русі Опору. Після війни, у 1948 р., став літературним співробітником міланського видання газети "Уніта". За сприяння Родарі у цій газеті було створено спеціальний дитячий куточок, у якому він публікував свої вірші. У 1951 р. побачила світ перша поетична збірка Родарі "Книжка веселих віршів" ("І libro delle filastrocche"). Так само, як у дитячій свідомості фантазія поєднується з подіями реального життя, у поезії Родарі образи народних казок переплітаються з реальними персонажами ("Куди поділися феї", "Лист до феї").
Хоча письменник і не спрощував проблем, які порушував у своїх віршах, проте вони залишаються зрозумілими для маленьких читачів. Без зайвої моралізації Родарі розповідає про різні професії, кожна з яких має свої барви, особливий, неповторний аромат ("Чим пахнуть ремесла", "Запахи ремесел").
За своєю формою твори Родарі близькі до італійського дитячого фольклору. Зокрема, поняття "філастрокке" об'єднує лічилки, колискові пісеньки, веселі віршики. Вільний, жвавий розмір полегшує запам'ятовування "філастрокке". Характерною особливістю збірок "Вірші на небі і на землі" ("Filastocche in cielo e in terra"), "Поїзд віршів"("La treno delle filastrocche") стало поєднання соціальної сатири і оптимістичного сприйняття світу, гумору і мудрості, живого мовлення і м'якої співучості. У буденних, пересічних явищах Родарі знаходить щось нове, несподіване, глибоке. Особливо показовою з цього погляду є збірка "Поїзд віршів".
У 1951 p. Родарі став редактором дитячого ілюстрованого тижневика "Піоньєре", на шпальтах якого опублікував повість-казку "Пригоди Цибуліно" ("II romanzo di Cippollino"). Цибуліно — це хлопчик-цибулинка, який виявляє хоробрість та кмітливість у боротьбі проти злого синьйора Помідора і чванькуватого барона Апельсина. Люди, тварини, птахи допомагають Цибуліно. Повість-казка завершується встановленням у Лимонному королівстві Вільної республіки. У цьому творі фантастика переплітається з реаліями сучасної Родарі Італії.
"Пригоди Цибуліно" написані в дусі традиції "Пригод Піноккіо" (1880) К. Коллоді. Про це свідчить схожість стилістичних прийомів і жанрових особливостей, характерних для творів Коллоді і Родарі. В обох книгах відчувається іронічне ставлення до окремих аспектів життя, повага до праці і трудівників. У Родарі ці мотиви проступають навіть виразніше. Враховуючи те, що діти мислять конкретними образами, Коллоді висловлює серйозні думки у зрозумілій формі. Цю особливість дитячого сприйняття використовує і Родарі, у творчості якого часто трапляються образні порівняння, гра слів тощо. Обидва письменники створюють казки, у яких фантастика поєднується з реальною дійсністю. їхні герої (дерев'яна лялька Піноккіо і цибулинка Цибуліно) наділені рисами веселих і пустотливих хлоп'ят. Коллоді використав жанр лялькової комедії та італійську народну казку, у якій побутує кілька варіантів сюжету про ляльку, яка ожила. Характерними казковими персонажами є хитра лисиця та мудрий цвіркун, який допомагає Піноккіо порадами. Не бракує казкових мотивів і в "Пригодах Цибуліно". В італійському фольклорі дерева та плоди оживають доволі часто (співучі яблуні, дівчата-гранатові зернятка).
Після публікації повісті-казки Родарі продовжував писати про Цибуліно. У журналі "Піоньєре" письменник регулярно розповідав про нові пригоди хлопчика-цибулинки на вулицях італійських міст. У подібному стилі написані й інші повісті-казки Родарі, у тому числі "Казки по телефону" ("Fscvole al telefono", 1962).
У повісті-казці "Подорож Блакитної Стріли" читач потрапляє у світ ляльок, що прагнуть принести радість бідним дітям. Одночасно відбувається багато цікавих подій. При цьому Родарі не лише розважає, а й говорить про такі важливі поняття, як дружба, справедливість, доброта.
Побутова реалістична повість "Маленькі волоцюги" і казкова повість "Джельсоміно в Країні брехунів" розповідають про непросте життя мешканців Південної Італії.І. Кцоєва
Пояснення: