Предмет: Биология, автор: artemkatunov38

1.Яка основна відмінність водоростей від мохів, плаунів, хвощів, папоротей, голонасінних та квіткових рослин?
2.Який орган відсутній у мохів порівняно з іншими споровими рослинами (плаунами, хвощами, папоротями)?
3.У чому подібності будови спорових рослин ( плаунів, хвощів, папоротей) з насінними рослинами (голонасінними та квітковими)?
4.Які органи є у голонасінних і квіткових рослин, яких немає в мохів , плаунів, хвощів, папоротей?
5.Якими органами відрізняються голонасінні та квіткові рослини?

Ответы

Автор ответа: snkromashka
0

Ответ:Основна відмінність водоростей від інших рослин полягає в тому, що вони не мають справжніх тканин та органів, а також не мають спеціалізованих клітин, які забезпечують конкретні функції.

Водорості можуть мати різну форму тіла, їхня будова досить проста.У мохів відсутній справжній корінь порівняно з іншими споровими рослинами (плаунами, хвощами, папоротями). Замість цього у мохів є ризоїди, які відповідають за забезпечення прикріплення до ґрунту та поглинання води і розчинених речовин.

Подібністю в будові спорових рослин (плаунів, хвощів, папоротей) з насінними рослинами (голонасінними та квітковими) є наявність справжніх коренів, стебел та листків. Усі вони відносяться до вищих рослин, тобто еукаріот, що мають справжні тканини та органи.

У голонасінних і квіткових рослин є органи, яких немає в мохів, плаунів, хвощів, папоротей, зокрема це насіння та плід. Крім того, вони мають квіти та насінини зі спеціалізованими оболонками, які забезпечують їхню захищеність і поширення.

Органами, якими відрізняються голонасінні та квіткові рослини є квіти та насіння. Квіти відповідають за розмноження рослин, що забезпечується за рахунок запилення та опилення.

Объяснение:

Похожие вопросы
Предмет: История, автор: Аноним
ДАЮ 20 БАЛОВ ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА ИСТОРИЯ УКРАИНЫ
Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагменті джерела.
«...Центральний орган всевладної московської компартії визнав заклик любити Україну
виявом ворожих, “антирадянських”, як тоді казали, поглядів. Саме про це йшлося у статті
“Проти ідеологічних перекручень у літературі”, надрукованій у газеті “Правда” 2 липня

1951 року. Якраз того літа я перейшов із дев’ятого класу до випускного – десятого – серед-
ньої школи No 5 м. Стрия на Львівщині. Коли ми у вересні прийшли до школи, то статтю з

“самої” центральної “Правды” мусили студіювати за найновішою шкільною програмою. Не-
забаром її текст з’явився і в хрестоматії з української літератури для 10 класу. При цьому і

в українських газетах, і у хрестоматії вірш Сосюри цитувався не в українському оригіналі,
а у російському перекладі... Навіть школярам було ясно: подається російський переклад,
щоб не популяризувати український оригінал» (зі спогадів Я. Ісаєвича).