Предмет: Биология, автор: benny2022456

1.Які риси будови та життєдіяльності хвощеподібних є прогресивними у порівняні зплакоподібних?
2.Чому плауни вважаються тупиковою гілкою єволюціі ?

Пожалуйста помогите ответить на вопросы

Ответы

Автор ответа: kalyamelbelt2006
0

Ответ:

1.)Хвощеподібні є більш живі сучасні представники, вони мають вегетативну розвивальну стадію і здатні до розмноження за допомогою спор. У порівнянні з плакоподібними, хвощеподібні мають більш складну будову рослинного тіла, що дозволяє їм більше адаптуватися до змін у середовищі.

2.)Плауни вважаються тупиковою гілкою еволюції, оскільки вони не мають живих нащадків та не продовжили розвиватися до більш складних організмів.

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: i45947810
86. 1. Прочитайте текст. Визначте тему й мікротеми прочитаного. ВЕЛИКИЙ ПРОСВІТНИК Одним із велетнів духу нашої землі вважають Петра Могилу, який свое життя цілковито присвятив поширенню освіти в Україні. Майбутній видатний український просвітник здобув початкову освіту у Львові. Потім подорожував країнами Європи й був слухачем у різних про- відних університетах, мріючи про те, як підніматиме освітній рівень українців. Ставши митрополитом Київським, Галицьким і всієї Русі, Петро Моги- ла на власні кошти відкриває школи у Львові, Вінниці, Кременці. Проте найвідомішою стала Київська колегія, яку нині називаємо Києво-Моги- лянською академією. Це найстаріший вищий навчальний заклад в Україні. Петро Могила запровадив навчання в академії за зразком найкращих європейських університетів. У ній викладалися іноземні мови, філософія, богослів'я. Під наглядом і керівництвом Петра Могили вчені перекладали й писали нові книги. Ці праці потім були видані в друкарні Києво-Печер- ської лаври. Сучасники називали Могилу людиною «надзвичайного великого розу- му й освіти та твердого характеру». Він високо підніс освітній і духовний рівень тогочасного українського суспільства. Недарма історики визнача- ють ті часи «добою митрополита Петра Могили». Його ідеями керуємось i ми: держава зможе піднятися лише за умови відродження національної еліти (За М. Француженком-Вірним).​