Предмет: История, автор: anastasia7825

Опрацюйте тексти і виконайте завдання.
Тит Лівій про закони Ромула
Віддавши належне богам, Ромул скликав натовп на збори і дав йому зако-ди: нічим, окрім законів, він не міг згуртувати його в единий народ. Розумію-чи, що для неотесаного люду закони його будуть святі лише тоді, коли він зо-внішніми ознаками влади викликатиме пошану до себе, Ромул завів 12 лікто-рів... Незабаром Ромул додав до сили мудрість і створив сенат, вибравши сто старійшин, з яких потім можна було обирати «батьків». «Батьками» їх прозва-ли, зрозуміло, через надану честь, а їхні нащадки дістали імʼя патриціїв.
Завдання
1. На ваш розсуд, наскільки наведений текст є правдивим?
2. Яку роль, на думку Ромула, мали відігравати закони?

Ответы

Автор ответа: fafalk006
6

Відповідь:

Пояснення:

1. Тит Лівій був римським істориком, який писав про історію Риму. Однак, його твори були написані багато років після подій, про які вони розповідають, і можуть містити міфологічні елементи та легенди. Отже, хоча текст може містити деяку історичну правду, його точність може бути обмеженою.

2. Згідно з текстом, Ромул вважав, що закони необхідні для згуртування народу в єдине ціле. Він розумів, що для неотесаного люду закони будуть святими лише тоді, коли вони будуть пов’язані з зовнішніми ознаками влади, які викликають пошану. Тому Ромул створив сенат та лікторів, щоб показати свою владу та забезпечити дотримання законів.

Похожие вопросы
Предмет: Литература, автор: prazinpubg
Предмет: Русский язык, автор: stadcenkoliza
ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА !!6 КЛАСС!!!!!

СОСТАВИТЬ СЛОЖНЫЙ ПЛАН!!!!!!
дарили наши войска на Берлин. Начался последний бой войны. Как ни отбивались фашисты – не устояли. Стали наши солдаты в Берлине брать улицу за улицей, дом за домом. А фашисты все не сдаются.
И вдруг увидел солдат наш, добрая душа, во время боя на улице маленькую немецкую девочку. Видно, отстала от своих. И те с перепугу о ней забыли. Осталась бедняга одна-одинешенька посреди улицы. Из расстегнутого пальтишка видна тоненькая шейка. Глаза испуганные. На щеках серые от пыли и копоти ручейки слез.
А кругом идет страшный бой. Изо всех окон полыхает красный огонь и черный дым; рвутся бомбы, выворачивая землю и камни; рушатся дома, поднимая к небу столбы пыли; со всех сторон свистят пули. Вот-вот камень задавит, осколком пришибет.
Видит наш солдат – пропадает девчонка… «Ах ты, горюха, куда ж тебя это занесло, неладную!...
Бросился солдат через улицу под самые пули, подхватил на руки немецкую девочку, прикрыл ее своим плечом от огня и вынес из боя.
А скоро и бойцы наши подняли красный флаг над самым главным домом немецкой столицы Рейхстагом. Сдались фашисты. Вскоре и война кончилась. Мы победили. Начался мир.