Предмет: История, автор: lanenkoanastasia096


4. Складіть історичні портрети султанів Селiма 1 Грозного,Сулеймана I.
Терміново!....​

Ответы

Автор ответа: nurai7879
2

1)Селім I з прізвиськом Явуз («Грозний»), (народився в 1470 році. Амасія, Османська імперія помер 22 вересня 1520 року, Чорлу), Османський султан (1512-20), який розширив імперію до Сирії, Хіджазу, та Єгвипту, і підняв осман до керівництва мусульманського світу. Загалом він значно відзначився в історії Османської імперії, як султан, який «підняв її з колін», як то кажуть.

2)Іван Грозний був першим царем Росії. Народився він у 1530 році у родині великого московського князя Василя III. Коли йому було лише три роки, помер його батько, а його мати загинула, коли йому було вісім років. Після цього маленький Іван знаходився в оточенні бояр, які постійно ворогували між собою за владу. Звідси можна сміливо припустити, що дитинство Івана Грозного було дуже важким. Саме з цієї причини він був дуже недовірливим і жорстоким і мстивим правителем. Будь-яке невдоволення чи опозиція жорстко придушувалася.

3)Сулейман I Великолепний - десятий султан Османської імперії, і 89-й халіф з 1538 року. Син Селіма I. У Європі його найчастіше називають Сулейманом Чудовим, у мусульманському світі Сулейманом Кануні. Сулейман вважається найбільшим султаном з Османської династії; при ньому Оттоманська Порта досягла апогею свого розвитку.

Приложения:

lanenkoanastasia096: ВЕЛИКЕ ДЯКУЮЮЮ!!
Похожие вопросы
Предмет: Физика, автор: annaberezhanna
СРОЧНО Дам 35 балів ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1 Тема. Ознайомлення з вимірювальними приладами. Визначення ціни поділки шкали приладу. Мета. Ознайомитись з найпростішими вимірювальними приладами; навчитися визначати ціну поділки шкали вимірювального приладу та межі вимірювання шкал рiзних вимірювальних приладів. Прилади. Лінійка, термометр, мензурка, годинник. Теоретичні відомості Вимірювальні прилади потрiбнi для вимірювання фізичних величин. У всіх приладів є шкала. Шкала приладу являє собою сукупність штрихів, поділок і чисел. Штрихи-це риски, нанесені на шкалі. Поділки - це відстані між двома найближчими штрихами. Бiля деяких штрихів на шкалі стоять числа. Щоб визначити ціну поділки шкали вимірювального приладу, необхідно: * знайти два сусідніх значення, які позначено цифрами; * від більшого значення вiдняти менше; отриману різницю поділити на кількість подiлок мiж числами. Хід роботи 1.Роздивіться по черзi кожний з запропонованих вам приладів і їх шкалу. 2. Назвіть фізичну величину, яку вимірюють кожним з цих приладів. 3.Визначте нижню та верхню межi вимірювання приладом. 4.Визначте ціну поділки шкали вимірювального приладу. 5.Отримані дані занесіть до таблиці: Таблиця Мензурка Для обчислень Термометр Лінійка Назва засобу вимірювання Фізична величина, яка вимiрюється приладом Одиниці вимірювання Нижня межа вимірювання Верхня межа вимірювання Цiна поділки​
Предмет: Қазақ тiлi, автор: shershuchi
1.Eкi мәтiнгeoртaқ тaқырыпты aнықтaңыз

A. Өлeң турaлы тaқырып

В.Aйтыc турaлы тaқырып

C. Тaбиғaт турaлы тaқырып

Д. Жaнуaрлaр турaлы тaқырып

E.Жұмбaқтaр турaлы тaқырып

Қaзaқ хaлқының aуыз әдeбиeтiнiң нeгiзгi бiр caлacы – aйтыc өнeрi. «Aйтыc –уәж, дәлeлгe құрылғaн eкi қaрcылacтың aқындық cөз caйыcы, өнeр бәceкeci». Oл eкi aдaммның cөз жүзiндe тaртыcуы, қaғыcуы, дaулacуы, жaрыcуы, cынacуы, өнeр caлыcтыруы дeгeн ұғымды қaмтиды. Aйтыc cуырып caлмaлы түрдe oрындaлған.
Айтыстың бұрыңғы ерекшелігі хaлықтың жинaлғaн жeрiндe өткiзiлiп, қaндaй тaқырыптa бoлaтындығы coл aйтыc үcтiндe aнықтaлғaн. Жaлпы бұл өнeр қaрa cөз түрiндe дe, өлeң түрiндe дe дaмып, хaлықтың қoғaмдық өмiрiнe, тұрмыc-тiршiлiгiнe бaйлaныcты қaлыптacқaн жәнe coл мәceлeлeрдi көтeргeн.
Aйтыcқa түcушi aқынғa қoйылaр шaрт – бiрiншiдeн, oйынaн құрacтырып өлeң шығaруы тиic; eкiншiдeн, aйтыcушы қaрcы aқынның aяқ acтынaн қoйғaн тaлaп, cұрaғынa өлeң мeн ұтымды жaуaп бeрiп, cөз қaйтaруы қaжeт; үшiншiдeн, aқындaр өлeңдi мықымынa кeлтiрiп, дoмбырa нeмece қoбыз, ия cырнaй қocып aйтуы кeрeк.
Aйтыcтың шeшeндiк cөз caйыcы, тәрбиe мeктeбi тaпқырлықтың тұғыры бoлып eрeкшe бaғaлaнaды.

2-мәтiн

Қaзaқ тiлiн нacихaттaу ғaнa eмec, ұлттық caнa ceзiмдi oятaтын бүгiнгi қoғaмдaғы мaңызды мәceлeлeрдi көтeрe бiлу, oтырғaн қaуымның дa көңiлiнeн шығуды ecтe caқтaу. Coнымeн қaтaр, acыл cөз үлгiciн, көркeм oй-тiркecтeрiн, oлaрдың тiзiлу рeттiлiгi, мaзмұн тeрeңдiгi жәнe coның бaрлығын үйлecтiрe бiлуi дe бүгiнгi aйтыcтa aқындaрғa қoйылып oтырғaн тaлaптaрдың бiрi.
Бiрaқ, дeгeнмeн музыкaлық жaғынa кeлeтiн бoлcaқ aйтыc көп өзгeрicкe ұшырaп, caпacы төмeндeп, ұтылғaн cияқты.
Бүгiнгi күндeгi aйтыcтың өзiнe дe, oны тaрaтушы aқындaр мeн aйтыcтың өту шaрттaрынa дa көптeгeн өзгeрicтeр eнгiзiлдi. Бүгiнгi aйтыc – тeлeдидaрдa өткiзiлeтiн, өту бaрыcындa жaрнaмaғa үзiлic жaриялaнaтын, жeкe жүргiзушici мeн дaуыc бeругe жaбдықтaлғaн жүйeлi телефoн SMS дaуыc бeру бaрыcындa жүлдeгe иe бoлушыны тaғaйындaу aрқылы өтeтiн кoнцeрткe aйнaлғaн «тeлeшoу», яғни «шoу-бaғдaрлaмa». Бәлкiм. Бүгiнгi aйтыc – қaзiргi зaмaнның бoлмыcынaн, ocы зaмaнғa caй жәнe бүгiнгi күннiң cұрaныcтaрынaн туылғaн өнeр түрi бoлaр.

Предмет: Математика, автор: selya25