❗Розкажіть про Сіньхайську революцію 1911-1912 рр. у Китаї та її підсумки.❗
Ответы
Сіньхайська революція (1911-1912) була національно-демократичною революцією в Китаї, яка привела до сверження китайської імперії та встановлення республіканської форми правління.
Революція була спричинена низкою факторів, зокрема, економічними проблемами, корупцією та експлуатацією національних меншин китайською імперією. Найбільш значущим фактором стало незадоволення з монархічною формою правління та відсутністю громадянських свобод і прав.
Революція розпочалася 1911 року в провінції Хунань, коли було розпочато повстання проти імператора та його уряду. Центральний комітет повстанців, очолюваний Сунь Ят-сеном, був створений в жовтні 1911 року, а в грудні того ж року було оголошено створення республіки.
Під час Сіньхайської революції було створено національну армію, здійснено реформи в галузі освіти та культури, зокрема, було забезпечено універсальну освіту та здійснено реформу системи письма. Було створено конституційну урядову систему, введено нову систему оподаткування та було проведено земельну реформу, яка зменшила залежність селян від землевласників.
ила розпалася на різні фракції та групи, що спричинило подальші політичні нестабільності та конфлікти.
У результаті революції було "повалено" імператора та встановлено республіканську форму правління. Були проведені реформи в галузі освіти, культури, оподаткування та земельної власності. Створена національна армія забезпечила національну безпеку та змогла зберегти територіальну цілісність країни. Однак революція не розв'язала всіх проблем, що стосувалися внутрішнього розвитку Китаю.
Загалом, Сіньхайська революція стала важливою подією в історії Китаю та всього світу. Вона сприяла створенню умов для розвитку демократичних інститутів та національної свободи в Китаї, а також викликала значний інтерес і підтримку з боку інших країн світу.
Відповідь:
Синьха́йська револю́ція в Китаї (кит. трад. 辛亥革命, піньїнь: Xīnhài Gémìng, акад. Сінь-хай ґемін) — революційні події 1911-1913 у Китаї, під час яких було повалено правління маньчжурської династії Цін (правила на півночі Китаю з 1636, змінила династію Мін у 1644)
Пояснення:
Політична криза в Китаї загострювалася. У 1908, по смерті імператриці Ци Сі, правителем проголошено її онука — дворічного Пуї, а реальну владу захопила маньчжурська знать, яка усунула з найвищих посад китайську аристократію.
У травні 1911 уряд передав право на будівництво залізниць у ряді провінцій спільному британо-франко-німецько-американському консорціуму, відібравши його у китайських акціонерних компаній. Це викликало хвилю невдоволення та спровокувало повстання у Сичуані, а ввечері 10 жовтня виступили революційно налаштовані солдати гарнізону в Учані. «Тунменхой» очолив ці повстання та поширив їх на сусідні провінції — почалася Сіньхайська революція (від назви року з 30 січня 1911 до 17 лютого 1913 за китайським календарем).Сунь Ятсен та інші діячі «Тунмінхою» за участю частини лібералів створили 25 серпня 1912 нову партію — Ґоміньдан («Національна партія»). Загалом вона дотримувалася «трьох народних принципів», щоправда, без вимоги зрівняльного переділу землі. Юань Шикай відразу ж розпочав переслідування ґоміньданівців, і тоді в липні 1913 Сунь Ятсен закликав народ до «другої революції». Проте повстання придушили урядові війська, керівники забороненого Ґоміньдану емігрували, а Юань Шикай, розпустивши парламент, скасував конституцію та проголосив себе військовим диктатором. У 1915 він спробував оголосити себе імператором, але його монархія тривала лише 82 дні. Республіканський устрій було повернуто. Незабаром, за підтримки Комінтерну, партія Ґоміньдан посилила свої позиції: перемога революції стала остаточною.