Предмет: География, автор: makskovbasyk

7. Зміни рівня води в річці протягом року - ... .​

Ответы

Автор ответа: Hwanghan
1

Ответ:

Зміна рівня води в річці протягом року називається режимом річки

Похожие вопросы
Предмет: История, автор: ladadada808
СРОЧНО
2. Робота з документом (4 бали) :
Гійом Левассер де Боплан З «Опису України» 1651 року
«Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони мусять працювати власноруч
і зі своїми кіньми три дні на тиждень на користь свого пана, а також сплачувати
йому, залежно від наділу, який тримають, певну кількість буассо (міра ваги ) зерна,
багато каплунів, курей, гусей і курчат перед Великоднем, Трійцею і Різдвом. Крім того,
повинні возити дрова для потреб свого пана та виконувати тисячі інших повинностей,
не кажучи про гроші, які пани від них вимагають, а також збирають десятину з
баранів, свиней, меду, всіляких плодів, а кожного третього року — третього вола.Але й це не найважливіше, оскільки пани мають необмежену владу не тільки над
їхнім майном, але й над їхнім життям; Тому як трапляється, то ці бідні селяни
потрапляють у повну залежність до злих панів та опиняються ще в жалюгіднішому
стані, ніж каторжани на галерах. Таке рабство й призводить до того, що багато хто
тікає, а найвідважніші з них подаються на Запорожжя...»
1) Перерахуйте види селянських зобов’язань перед панами.
2) Як селяни боролися зі своїм становищем
Предмет: Литература, автор: yurkovanastynay
Моє ставлення до поезії "Прометей"


Вгорни небо твоє, Зевсе, Імлою хмар, Вчини, як отой хлопчак, Що толочить будяки, Влучай в дуби й верхів'я гір, Тільки мою землю Мені залиши, 1 мою хатину, будовану не тобою, І вогнище моє Із розжареним приском¹, - Якому ти заздриш. Не знаю нікого біднішого Під сонцем, ніж ви, богове! Нещедро ви живите Данням офір² І дихом молитов Вашу величність. Ви б геть змарніли, якби Не жебраки і діти, Дурники, повні надії. Коли я був малий, тоді, Не знаючи, що, де і як, Звертав свої заблудлі очі До сонця, чи нема там вгорі Вуха, що скарги мої почуло б, Серця, що так, як моє, Пригноблених би пожаліло. Хто допоміг Гордість титанів мені здолать? Хто від смерті мене врятував, Від долі раба? Чи не ти само це звершило, Серце, в паланні святім? Чи не палало, юне й добре, ти,Марно дякуючи за рятунок Тому, хто спить у високості? Тебе шанувати? Чому? Може, зм'якшив ти колись Болі знедоленим? Може, притишив колись Сльози настрашених? Чи не всемогутній Час Мужа із мене викував? Чи не одвічна судьба Владує і мною, й тобою? Либонь, ти гадаєш, Що зненавидіти життя я мушу, Втекти десь в пустелю, Бо не всі вже Пуп'янки мрій достигли? Ну, тут я сиджу і формую Людей на свій образ - Поріддя, що подібне до мене, Щоб мучитися, щоб ридати, Щоб втішатися, щоб радіти, І зневажати тебе, Як я! ​