порівняти Німеччину і Італію в другій половині 19 століття
Ответы
Після поразки революцій 1848-1849 pp. Італія та Німеччина залишалися політично роздробленими країнами. Здійснити національне об'єднання завдяки революціям не поталанило. Але проблема об'єднання, а для Італії ще й проблема національного визволення не втратила своєї актуальності. Історичний досвід свідчив, що лише у власній державі народ має можливості для повноцінного розвитку. Збереження роздробленості заважало розгортанню промислової революції, унеможливлювало гідну участь Італії та Німеччини у міжнародних справах.
У 50-60-х pp. XIX ст. в Італії та Німеччині з'явилося покоління політичних діячів, яке зуміло успішно вирішити складні завдання утворення національних держав. Для Європи другої половини XIX ст. об'єднання Італії та Німеччини стало уособленням держав-націй, які здобули собі право на існування значною мірою завдяки силі зброї.
1. Посилення Сардинського королівства. Каміло Кавур
Після невдалої спроби об'єднати Італію під час революції 1848-1849 pp. країна знову виявилася розділеною, а значна частина Півночі була під австрійською окупацією. У Римі (Папська область) знаходилися французькі війська. У всіх державах конституції та ліберальні закони, що їх народ домігся під час революції 1848-1849 рр., було скасовано. Повсюдно влада вдавалася до репресій та гонінь на діячів і учасників революційних подій. Відбувалося відновлення феодально-абсолютистських порядків, а надто в Неаполітанському королівстві. Млява економічна політика абсолютистських режимів стала однією з причин застою або дуже повільного господарського розвитку більшості італійських держав. У 1839 р. в Італії було збудовано першу залізницю, але до 1859 р. тут діяло всього 1800 км залізниць, з них близько половини припадало на П'ємонт. Жодна з цих залізниць не перетинала кордону "своєї" держави. Митні бар'єри між державами теж не було ліквідовано. Майже повсюдно в Італії, особливо на Півдні, сільське господарство, підірване частими неврожаями, переживало в 50-х pp. гостру кризу. Зросли бідування міського населення. Єдиним винятком було Сардинське королівство (П'ємонт), де збереглися конституційна монархія та ліберальне законодавство. Таке становище тут склалося завдяки діяльності керівника уряду Каміло Бенсо Кавура (1810-1861).Ответ:
Объяснение: