Предмет: Қазақ тiлi, автор: nounemer

ЖАЗЫЛЫМ 9 -тапсырма. Сурет бойынша топпен мәтін кұрандар.

Приложения:

Ответы

Автор ответа: Zh11aniy6
19
Бүгін біз достарымызбен бірге жағажайға бардық.Ол жақта өте көп ағаш болды.Ал біз достарымызбен тығылмаш ойнадық.

Yasmin193510: ? Просто мне нужно 1 рисунок
tolsavchenko: давайте на неге подписываться а не ругаться
adelinalukpanova1012: а что там делать надо?
adelinalukpanova1012: ответ правильный?
mamutovasamia: это ответ на 1 или на 2????
mamutovasamia: это не правельно
Zh11aniy6: Правильно это 2 рисунок
valyasnagina: это правильно или нет?
talgggat03: ия нау дурус
amirpak10am: КУСКИ НА НА ЭТИ ДВА А НЕ НА КАЖДЫЙ
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: menpensil
допоможіть стислий переказ!!!
Випікання хліба

Тільки-но починало світати, мати, умившись, зодягала чисту сорочку, підв’язувалася вишитим фартухом і вилазила на лежанку. Я крізь сон чув її лагідну приповідку: “Ну ось і зійшов святець, аж віко підпер!”. Незабаром кімната освітлювалася живими зайчиками, спалахували сухі дрівцята, потріскуючи голосними пострілами. Піч гоготіла, коли полум’я лизало своїм язиком челюсті.

Доки варилося снідання, мати місила тісто. То було цікаве видовисько. Материні руки раз по раз занурювалися в діжу, од чого ослінчик аж двигтів. Тісто вимішувалося, крутішало. Коли воно нарешті ставало в’язким, як гума, і вже важко було працювати руками, мати призупиняла роботу, будила свою родину й годувала сніданком. Поснідавши, батько йшов на роботу, а я біг на кінець городу, щоб наламати широких капустяних листків. За цей час в оселі вже стояв паркий дух. На засланому простирадлом ліжкові, а поверх ще й рушником, пузатилося кілька кругленьких паляничок. Мати була вся в роботі. Легкими рухами рук вона витягувала опецьок тіста, вмокала у воду руки, щоб воно не прилипало, і, перекидаючи з однієї долоні в другу, формувала круглу, наче сонце, хлібину. Злегка поплескавши верхівку, ненька клала паляницю на рушник. Робила вона це так вправно, що я навіть не встигав уволю надивитися.

Доки мати викачувала останню, найменшу паляничку, що призначалася мені, я біг за лопатою і, внісши, приставляв її до печі. На лопату клали капустяний листок, змащений олією або притрушений борошном, й усаджували хлібину. Біле тісто паляниці нараз обдувало гарячим духом печі. Нагнічені челюсті покліпували, паче в безмісячну ніч зорі. Іскорками розжареної сажі здригався жар. Зробивши виделкою кілька проштрихів, мати шугала лопату з хлібиною в гарячу утробу печі; потім другу, третю, аж доки не сховалася за челюстями й моя паляничка.