Особливості перев'язки ран при пораненні різних частин тіла СРОЧНО, ДАЮ 25 БАЛОВ!!!)
Ответы
Перев'язка ран є важливим етапом надання першої медичної допомоги при пораненнях різних частин тіла. Особливості перев'язки ран залежать від розташування рани, її розміру та характеру, а також від наявності кровотечі.
Основні принципи перев'язки ран:
зупинити кровотечу, якщо вона є;
запобігти зараженню рани;
забезпечити швидке одужання.
Особливості перев'язки ран при пораненні різних частин тіла:
Голова та шия: рани голови і шиї можуть бути дуже небезпечними, оскільки є ризик ураження мозку та головних артерій. У цьому випадку необхідно забезпечити максимально можливу стійкість голови та шиї, щоб уникнути подальших ушкоджень. При пораненні голови необхідно покласти на рану стерильний компрес і забезпечити його надійним фіксаційним матеріалом. При пораненні шиї необхідно забезпечити її нерухомість за допомогою шиї чи головного убору.
Грудна клітка: при пораненні грудної клітки необхідно відразу надати допомогу, оскільки поранення може призвести до ураження серця, легенів та інших важливих органів. При раненні грудної клітки необхідно закріпити рану стерильним компресом та забезпечити надійну фіксацію грудної клітки за допомогою бандажу.
Живіт: при пораненні живота необхідно відразу надати допомогу, оскільки може бути уражені внутрішні органи. При пораненні живота необхідно накласти на рану стерильний компрес та надійно зафіксувати.
Відповідь:
Для перев'язування ран застосовують марлеві бинти, марлеві салфетки, вату, інколи хустинки, а якщо їх немає будь-який підручний матеріал: сорочку, хусточку, рушник, тощо. Речі ці не стерильні, але ними можна користуватися, якщо прогладити з обох боків гарячою праскою, потримати над вогнем.
Правила накладання пов’язок:
1. Пов’язку накладають зі стерильного матеріалу чистими, добре вимитими з милом руками, шкіру навколо рани або вогнища захворювання (гнійника та ін) обробляють антисептиком (спирт, йод, перекис водню тощо).
2. Потерпілий, при накладенні пов’язки повинен лежати чи сидіти у зручній для нього позі, а рятувальник розташовується поруч так, щоб бачити обличчя хворого (слідкувати — чи не заподіює він біль) і всю перев’язувальну поверхню.
3. Ногу бинтують в випрямленому положенні, а руку — зігнутою або напівзігнутою в лікті і злегка відведеній від тулуба.
4. Вільний кінець бинта беруть в ліву руку, а скачану його частину в праву. Розкочують бинт навколо кінцівки, тулуба або голови в напрямку зліва направо (по ходу годинникової стрілки), прихопивши першими двома оборотами (турами) кінець бинта і притримуючи кожен тур вільною лівою рукою. Починаючи бинтування з більш тонкої частини тіла, поступово просуваються до більш товстої (на кінцівках звичайно від кисті або стопи до тулуба). Перші 2 туру бинта повинні повністю покрити один одного, щоб добре закріпити кінець бинта, а кожен наступний оберт частково повинен прикривати попередній, закріплюючи його. Якщо бинт лягає на тіло не рівно, то необхідно його «перекинути» (перевернути). Останні 2 тури бинта, як і два перших, накладаються один на одного, потім бинт розрізають уздовж, зав’язують вузлом обидва кінці (не слід бинт розривати, так як один з кінців може обірватися). Сильний натяг бинта може викликати біль.
5. Для перев’язки звичайно використовують упакований стерильний бинт. Зручно користуватися для перев’язки індивідуальним перев’язочним пакетом, який містить і стерильну ватно-марлеву подушечку, і бинт для її закріплення.
6. Пов’язка повинна повністю закривати пошкоджену ділянку тіла (рану, виразку і т. п.), щоб запобігти потраплянню мікробів, захистити від подальшої травматизації, забезпечити дію нанесених на неї лікарських препаратів. 7. Пов’язка не повинна здавлювати тканини, викликати їх сильне натягнення. а отже, посилювати біль, ускладнювати дихання і кровообіг.
8. Техніка накладення пов’язки на будь-яку ділянку тіла повинна забезпечувати можливість вільно рухатися, не викликати незручностей. не завдавати потерпілому (хворому) зайвого болю. 9. Правильно накладена пов’язка повинна виглядати акуратно, естетично, по можливості не спотворювати контури кінцівки, голови або тулуба. При дотриманні перерахованих правил пов’язка попередить вторинне інфікування рани, буде постійно сприяти відсмоктуванню рідин, що виділяються з рани, наприклад гною, забезпечить зупинку невеликої кровотечі (капілярної або венозної), в ряді випадків буде служити для тимчасового знерухомлення (іммобілізації), що зменшить біль в ушкодженому місці, запобігне розвитку значного набряку тканин, і т. п.