Предмет: Українська мова,
автор: oleksstat
Переказ на тему звідки походять фразеологізми?
Ось повний текс:
За фразеологією можна простежити, якт сторони життя і як відтворені у цих згустках розуму, Оо свт фразеологізмів не. віддільний від світу речей.
Свист шабель, тупіт комей безжалісно ороц, зойки полонених вчуваються у виразах: набігла, як татарська ороа, кричать, мов підступає орда, багато, як орда іде...
А хіба не промовляють за міцність духу, стійкість, взаємови-ручку «козацькі» фразеологізми: козак з біди не заплаче; добрий
козак бачить, Ое отаман скаче...
Ось, наприклад, «хитромудрий» вираз - моя (наша) ката скраю.
Це про тих, що додержуться правила: бачити не бачили, чути не
чули. Та це зараз він характеризує людей, байдужих до всього. А ко-лись вислів мав пряме значення і легко пояснювався. Усі важливі події на селі відбувалися в центрі, на площі. 1, звичаино, той, хто жив на краю села, довідувався про все останнім. Більш промовис-тий варіант - моя хата скраю: я нічого не знаю. Сучасне зна-
чення - «не хочу знати».
Дікаво простежити, які побутові деталі найчастіше включа-лися до фразеології. Як, наприклад, у ній представлені лінійні міри, міри довжини. Першими еталонами мір були пальці руки, ноги. 1. Я. Франко справеоливо візначив, що колись «мірою май же все було людське тіло». Про невеликі розміри чи відстані ми говоримо: на волосину, на палець, на ніготь; ни на крок, в колькоя
кроках.
Народний вираз рукою подати вказує на те, що нею миряли віддаль. Колись він означав «відаль у довжину руки», а потім вза галі «близько». Мірами довжини були частини руки (які зараз сприй-маються як застарілі): лікоть (приблизно півметра); вершо
(4,4 см) - 610 горшка ова (три) вершка (про дитину чи любину
невисокого зросту); п'ядь (відстань між кінцями розтягнутия великого і вказівного пальців).
З повагою ставилися в давнину до солі. В одному з давньоримсь ких рукописів можна прочитати: е люди, які не шанують золота, але немає людини, яка б не потребувала соль.
Стіль стала мірилом і дружби, і знайомства. Я з ним не один пус солі 316 - кажуть про людину, з якою прожили тривалий час і добре й вивчили. Скільки ж треба знати когось, щоб з'їсти з ним не один пуд солі? Пуд - давня міра ваги у східних слов'ян, яка застосовувалась бо запровадження метричних мір. Він дорівнював близько 16,4 кг. Якщо взяти до уваги твердження фізіологів, що одній людині потрібно 5 кг солі на рік, то неважко встановити, що удвох пуд солі подолають десь за півтора року. А за такий час людину можна пізнати... (За В. Ужченком.)
Приложения:
Ответы
Автор ответа:
1
Фразеологізми походять з побутових деталей та інших аспектів життя, які відображалися в мові. Наприклад, розміри та міри довжини, такі як пальці руки, ноги, лікоть, вершок, п'ядь, стали еталонами мір, які використовуються в фразеології. Також у фразеології можна віднайти відображення поваги до певних предметів, таких як сіль, або до козацької культури, яка стала джерелом багатьох українських фразеологізмів. З часом деякі фразеологізми змінюють своє первісне значення та переходять від одного значення до іншого, але їх корені завжди пов'язані з культурою та історією.
Похожие вопросы
Предмет: Математика,
автор: vikon2465
Предмет: История,
автор: nolikey
Предмет: География,
автор: Аноним
Предмет: Українська література,
автор: mariakirnas779
Предмет: Английский язык,
автор: Аноним