Предмет: Українська мова, автор: eldo55248

Укажіть речення зі збігом сполучників, у яких правильно поставлено розділові знаки:


А) Білими комірцями обпінився при воді очерет, нагнувся сухо над гускою, довгим листям прикрив її всю на гнізді, і доки він лежав під вітром, гуска скубнула його бляшаного листя.

Б) Коли все це є – і звичаї, і традиції, і пісні, то приймаєш їх як щось цілком природне, а, коли це зникає, то починаєш докопуватися до причин зникнення того, що раніше тобі здавалося незникненним.

В) Між лісом і струмком простелилась долонька лугу, і, коли йти по траві, то з-під ніг увесь час вискакують коники.

Г) Чабан – це той, хто все життя на ногах, кого спека продублює і осінні мряки пронизують до кісток, і, коли інші сплять, він уже з отарою виходить з кошар

Ответы

Автор ответа: zanfirovkirill80
1

Г) Чабан – це той, хто все життя на ногах, кого спека продублює і осінні мряки пронизують до кісток, і, коли інші сплять, він уже з отарою виходить з кошар

Автор ответа: osuxpsoauz
0

Ответ:

А

Объяснение:

А) Білими комірцями обпінився при воді очерет, нагнувся сухо над гускою, довгим листям прикрив її всю на гнізді, і доки він лежав під вітром, гуска скубнула його бляшаного листя.

Похожие вопросы
Предмет: Другие предметы, автор: alinkamalinkaalinka8
Предмет: Українська мова, автор: son961029
Випишіть з кожного речення риторичні фігури та тропи та вкажіть їх назву (речення пронумеруйте).
1. Під час подорожі по містах Іспанії Ірина ввесь вільний час присвятила читанию Дідро.
2.А в безмірі космічнім нерозмежовано злились земля із небом, день із ніччю, безодній низ, розверзла вись
3. Все менше рук, що вміють сіять хліб, все більше рук, що тягнуть все у пельку
4. Піднявся день, мов олень і кручі, ніч відпливла, мов корабель. Крилатий вітер і пахучий, мов дзенькіт сріблених шабель -
5.На кричаний крик мій мовчазне мовчання... Я прагну спочатку почути ечання. всесвіту розум поставлю на чати Я хочу спочатку початок почати...
6. Моя ти смерте, дай ще пожити хоч рік один, хоч день, хоч хвилину.
7. Тріпонуться слова, мов бджоли на дощі, вривається розмова, ледве розпочата, спалахують думки й ховаються мершій.....
8. Живи і благоденствуй, мово! Твої слова мої дива: оцес се світанково, в цім призабуте ожива, а трете спіле, мов жнива