План до твору П’ять апельсинових зерняток (Артур Конан Дойл)
ДАМ 100 балов пожалуйста по быстрей
Ответы
Ответ:
1. Вступ: коротко про автора і загальну суть твору.
2. Опис персонажів:
- Шерлок Холмс – знаменитий детектив, який отримує листа від його друга, доктора Джона Ватсона, що просить допомоги у розслідуванні дивної історії.
- Мері Морстен – жінка, яка звертається до Холмса з приводу дивних подій, що відбулися з її чоловіком.
- Джон Тернер – чоловік Мері Морстен, який зник деякий час тому під час своєї подорожі.
3. Розвиток сюжету:
- Мері Морстен звертається до Холмса з проханням допомогти знайти її чоловіка, який зник безслідно під час своєї подорожі.
- Холмс та Ватсон зустрічаються з Мері Морстен, щоб дізнатися більше про обставини зникнення чоловіка.
- З’ясовується, що Тернер зник у той день, коли отримав листа від невідомої жінки з пропозицією зустрітися.
- Холмс вивчає листа та знаходить в ньому п'ять апельсинових зерняток.
- Холмс та Ватсон відправляються до місця, де мав відбутися зустріч Тернера з невідомою жінкою.
- Вони знаходять місце зустрічі, але не знаходять Тернера. Замість нього знаходять його труп.
- Холмс допомагає розкрити загадку смерті Тернера та знаходить злочинця.
4. Висновок:
- Розкриття загадки смерті Тернера дозволяє Холмсу та Ватсону відновити справедливість та відновити спокій Мері Морстен.
Ответ:
Коли я переглядаю свої нотатки про справи, розслідувані Шерлоком Холмсом між 1882 і 1890 роками, то знаходжу серед них так багато і незвичайних, і цікавих, що навіть не знаю, якій віддати перевагу. Проте одні з них уже відомі публіці з газет, а інші не дають простору, щоб показати ті своєрідні й найвищою мірою притаманні моєму другу якості, про які я поставив собі за мету розповісти. Ще в деяких випадках його мистецтво аналізу виявилося непотрібним, і тому,— як оповідання про Шерлока Холмса,— вони могли б бути тільки якимись заготовками, що мають початок і не мають закінчення, ще інші було розслідувано лише частково, і витлумачення їх грунтується швидше на припущеннях і здогадах, ніж на незаперечних логічних висновках, таких йому дорогих. А втім, з-посеред останніх є одна справа, настільки неповторна в своїх подробицях і така приголомшлива за наслідками, що мені просто важко побороти спокусу розповісти про неї, незважаючи на той факт, що з нею пов'язано обставини, які не було і, мабуть, ніколи вже не буде з'ясовано до кінця.
1887 рік приніс нам чимало більш чи менш цікавих справ, нотатки про які я зберігаю й досі. Серед цих нотаток, зроблених протягом дванадцяти місяців, є звіти про пригоду в Передол-чеймбер та про Товариство злидарів-аматорів, яке мало розкішний клуб у підвальному приміщенні великого магазину меблів, в них також зафіксовано факти, пов'язані із загибеллю британського вітрильника "Софі Андерсен" і описом неймовірної пригоди Грайса Патерсона на острові Юффа, а закінчуються вони відомостями про кембервельську справу про отруєння. В останній, як, можливо, дехто пам'ятає, Шерлоку Холмсу вдалося, накручуючи годинник покійника, визначити, що цей годинник було заведено дві години тому і таким чином довести, що померлий ліг спати не раніше, ніж зробив це,— такий висновок мав найважливіше значення для успішного розслідування того злочину. Про всі ці справи я, можливо, коли-небудь ще розповім, але жодна з них не вирізняється більш незвичайними рисами ніж та дивовижна подія, про яку я хочу зараз вам повідати.
Стояли останні дні вересня, і, як це завжди буває в періоди рівнодення, почалися несамовиті бурі. Цілий день завивав вітер і у віконні шибки дощ періщив так, що навіть тут, у серці витвореного людськими руками величезного Лондона, ми на якусь хвилину мимоволі відволікалися думкою від заведеного порядку життя і відчували існування велетенських стихійних сил, що гарчали на людство крізь грати цивілізації, наче дикі звірі в клітці. Надвечір буря розшаленілася ще дужче, вітер стогнав і плакав у димарі, немовби дитина. Шерлок Холмс замислено сидів по один бік каміна, переглядаючи складену ним картотеку злочинів, а я, вмостившись по другий, так захопився одним з чудових морських оповідань Кларка Рассела, що поступово завивання штормового вітру за вікном ніби злилося з текстом, а шум дошу почав здаватися протяжливим рокотанням морських хвиль. Моя дружина поїхала до тітки, і на кілька днів я знову перетворився на мешканця своєї старої квартири на Бейкер-стріт.