1. Визначте особливості соціально-економічного життя Австро-Угорщини. 2. Які нові риси і явища характеризують національний рух в Австро-Угорщині? 3. Доведіть, що зовнiшня політика Австро-Угорщини характеризувалася агре- сивністю. 4. Визначте етапи утворення Троїстого союзу.
СРОЧНО!!!!!
Ответы
Відповідь:
1. Австро-Угорщина була багатонаціональною державою, яка існувала з 1867 по 1918 роки. Соціально-економічне життя Австро-Угорщини характеризувалося наступними особливостями:
1) Багатство та розвиненість: Австро-Угорщина була однією з найбільш розвинених країн світу на початку XX століття. Вона мала сильну промисловість, потужні залізниці, добре розвинену систему освіти та культури.
2) Національні суперечності: держава складалася з різних національностей, що призводило до соціально-політичних конфліктів між угорцями, німцями, чехами, поляками та іншими національностями.
3) Релігійна свобода: уряд Австро-Угорщини не втручався у релігійні справи своїх громадян, що дозволяло різним конфесіям співіснувати в державі.
4) Система корупції: в Австро-Угорщині була досить поширена система корупції в державних інституціях, що підривала довіру громадян до уряду та влади.
5) Розкол уряду: влада в Австро-Угорщині була поділена між Австрійською та Угорською частинами держави, що призводило до складнощів у прийнятті спільних рішень та розв'язанні проблем.
6) Низький рівень життя окремих національностей: відставання в розвитку та недостатній рівень соціального захисту часто спостерігалися серед окремих національностей, таких як українці, словаки та інші.
2. Національний рух в Австро-Угорщині був характеризований різними новими рисами та явищами у період з 1867 по 1918 роки. Ось декілька з них:
1) Національне самоусунення: у багатьох національних групах почали формуватися рухи, що прагнули до національної самостійності та розвитку культурного життя.
2) Розвиток національної преси: національні групи активно видали свої власні газети та журнали, що допомагало зміцнювати національну свідомість та об'єднувати громадян.
3) Участь у політичному житті: національні групи почали активно брати участь у виборах та політичному житті держави, що допомагало захищати їхні права та інтереси.
4) Розвиток національної культури: національні групи активно розвивали свою культуру, традиції та мистецтво, що допомагало зміцнювати їхню національну ідентичність.
5) Радикалізація національних рухів: деякі національні групи почали розвиватися в радикальному напрямку, вимагаючи національної самостійності та відокремлення від держави.
6) Міжнаціональні конфлікти: зростаюча національна свідомість та політична активність деяких національних груп призводили до збільшення міжнаціональних конфліктів та напруженості в суспільстві.
3. Зовнішня політика Австро-Угорщини у період з 1867 до 1918 року дійсно характеризувалася агресивністю в багатьох випадках. Ось декілька аргументів, що підтверджують цю тезу:
1) Окупація Боснії та Герцеговини: у 1878 році Австро-Угорщина окупувала Боснію та Герцеговину, що було порушенням міжнародного права та призвело до напруження відносин з Росією та Сербією.
2) Анексія Боснії та Герцеговини: у 1908 році Австро-Угорщина анексувала Боснію та Герцеговину, що призвело до обурення в регіоні та призвело до кризи, яка сприяла початку Першої світової війни.
3) Розширення впливу на Балканах: Австро-Угорщина домагалася розширення свого впливу на Балканах та використовувала дипломатичний та військовий тиск для забезпечення своїх інтересів в регіоні.
4) Приєднання до Трійственного союзу: у 1882 році Австро-Угорщина приєдналася до Трійственного союзу з Німеччиною та Італією, що призвело до збільшення впливу цих держав на європейські справи та збільшення напруженості у відносинах з Росією та Францією.
5) Участь у Першій світовій війні: Австро-Угорщина була однією з провідних держав Австро-Угорської імперії, яка брала участь у Першій світовій війні та вела агресивну політику на фронтах.
4. Троїстий союз був укладений між Німеччиною, Австро-Угорщиною та Італією в 1882 році. Утворення цього союзу складалося з кількох етапів:
1) Початок переговорів: вже у 1870-х роках Німеччина та Австро-Угорщина займали спільну позицію щодо навколишньої політики, а Італія здійснювала пошуки нових союзників. У 1881 році було розпочато переговори між Австро-Угорщиною та Німеччиною щодо створення союзу.
2) Укладення угоди між Австро-Угорщиною та Німеччиною: у 1879 році Австро-Угорщина та Німеччина уклали угоду, яка визначала взаємну допомогу у разі нападу Росії або Франції. Це була попередня угода перед укладанням Троїстого союзу.
3) Приєднання Італії: після закінчення переговорів між Австро-Угорщиною та Німеччиною, до переговорів приєдналася Італія. Італія була зацікавлена в створенні такого союзу, оскільки вона боялася війни зі своїми сусідами, Францією та Австро-Угорщиною.
4) Підписання угоди: 20 травня 1882 року було підписано угоду про створення Троїстого союзу між Німеччиною, Австро-Угорщиною та Італією.
Пояснення: