Предмет: Физика, автор: Аноним

Посудина, яка містить 2 г гелію, розірвалася при температурі 400 °С. Яка максимальна кількість азоту може зберігатися в такій посудині при 30 °С та при п'ятикратному запасі міцності P1/P2 =5?
Допоможіть будь ласка ​

Ответы

Автор ответа: grigorijbotvinov
0

Відповідь:

Максимальна кількість азоту, яку може зберігатися в такій посудині при 30 °С та при п’ятикратному запасі міцності P1/P2 =5, дорівнює 10 г.

Пояснення:

1. Знайдемо тиск, який створюється в посудині при температурі 400 °С. Закон Гей-Люссака: P1/T1 = P2/T2 P1 - тиск гелію, T1 - температура гелію, P2 - тиск азоту, T2 - температура азоту P1 = P2 * T1 / T2 = 1 * 673 / 673 = 1 атм

2. Знайдемо тиск, який створюється в посудині при 30 °С. Закон Гей-Люссака: P1/T1 = P2/T2 P1 - тиск азоту, T1 - температура азоту, P2 - тиск азоту, T2 - температура азоту P2 = P1 * T2 / T1 = 1 * 303 / 673 = 0.448 атм

3. Знайдемо максимальну кількість азоту, яку може зберігатися в посудині. Закон Бойля-Маріотта: P1 * V1 = P2 * V2 V1 - об’єм гелію, V2 - об’єм азоту V2 = V1 * P1 / P2 = 2 * 1 / 0.448 = 4.46 г Оскільки запас міцності P1/P2 = 5, то максимальна кількість азоту, яку може зберігатися в посудині, дорівнює 4.46 * 5 = 22.3 г.


grigorijbotvinov: Зараз відредагую відповідь
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: rikass44
Помогите пожалуйста очень срочно надо не пишите бред



Перепишіть диктант, розставляючи, де потрібно, розділові знаки та  виправте помилки. Роботи приносите у вівторок.
Людина і природа
Людство давно і всерйоз  задумується над тим, як обмежити свій  найчастіше небажаний  вплив на живу природу, як регулювати клімат  стримуючи цим темпи глобального потепління.  Вважається  най радикальніший метод -  перехід на «чисту» енергетику. Тут на перше місце виходить використаня природної енергії: сонця, вітру, води, припливів, навіть покищо малозвіданих, неприручених різноманітних явищ – блискавок, ураганів, смерчів, бур, тайфунів тощо. Навряд чи можна вважати перспективною ядерну енергію, яка з часом може призвести до радіаційного забруднення атмосфери. Її нинішнє використання – вимушене, бо ще не вміємо приручати гігантські  природні сили.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               
Будь  яка регуляція клімату має бути що най обережнішою
Проблема зміни клімату під впливом  людини  глобальна. Відтепер штучне його регулювання не можливе без найшершого співробітництва не тільки вчених, а й усіх народів загалом. Ми повині вже сьогодні обьєднати зусилля для того, щоб уміло використовувати земні ресурси, обачно користуватися своїми можливостями, аби не померла  перспектива перед прийдешніми поколіннями.
Певно настане час, коли  людство не тільки раціонально використовуватиме величезні земні й сонячні блага, а й уміло, залежно від конкретних умов, регулюватиме ці зміни, компенсуватиме своїм впливом надлишки чи нестачу сонячної радіації.
А для цього необхідно не тільки стрімко розвивати наші знання про Всесвіт, а й економно витрачати  природні   ресурси.