4. П'ятикласники досліджували розвиток ікри жаби. У два акваріуми з озерною водою помістили ікру жаби ставкової. Один акваріум поставили на освітлене місце, другий - у затінку. Пуголовки з'явились першими в акваріумі, що стояв на світлі.
Який висновок зробили дiти?
Ответы
Ответ:
МОЖНО ЛУЧШИЙ ОТВЕТ:)
Земноводні — це перші наземні хребетні на Землі. Вони походять від кистеперих риб, які за допомогою плавців повзали по дну водойм, піднімались на поверхню, заковтуючи повітря, і на короткий час виповзали на сушу.
Земноводні не втратили і нині зв’язку з водою. Шкіра у них гола, вкрита слизом, виділяє їдкий секрет. Через неї здійснюється газообмін. Шкірне дихання не просто доповнює легеневе. Воно дозволяє земноводним довго перебувати під водою. На суші земноводні дихають переважно легенями.
Скелет земноводних добре розвинутий, повністю окостенілий. Серце трикамерне, два кола кровообігу. Земноводні — холоднокровні тварини.
Усі земноводні ведуть хижий спосіб життя, поїдаючи різноманітних дрібних безхребетних. Спосіб, яким вони ловлять здобич, майже однаковий. Розшукуючи їжу, жаби, тритони користуються переважно зором і рідше нюхом, повільно пересуваючись, або підстерігаючи здобич. Жаби, що добре стрибають, можуть ловити, і літаючих комах. У широкому ротовому отворі у багатьох земноводних є зуби не тільки на щелепах, але й на піднебінних кістках. У жаби зубів немає. На дні ротової порожнини міститься язик, форма якого у різних земноводних різна. У жаб язик прикріплений переднім кінцем до дна рота, задній кінець вільний і може викидатись з рота під час лову комах. Добовий раціон земноводних може складати 10—ЗО % маси тіла. При низьких температурах земноводні можуть легко переносити тривале голодування.
Значення земноводних у природі в тому, що вони живляться багатьма масовими видами комах. Личинок і дорослих земноводних поїдають риби, деякі плазуни, птахи, ссавці. Тривалість життя жаб у природі 4—6 років, хоча у неволі вони доживали до 18, а сірі ропухи до 36 років. Усі земноводні певною мірою корисні для людини, тому що поїдають багатьох шкідливих безхребетних: слизнів, комах і личинок, що пошкоджують сільськогосподарські та лісові культури, переносять захворювання людини і свійських тварин. У деяких країнах жаби використовуються людьми в їжу.
Велике значення мають земноводні як лабораторні тварини, що використовуються для біологічних і медичних досліджень. Лише інколи земноводні завдають шкоди. Так, ставкові та озерні жаби можуть поїдати мальків риб у риборозводних господарствах. Проте ця шкода перекривається знищенням жабами водних комах, Що поїдають ікру і мальків риб.
У роботі з дошкільниками земноводні — один з найцікавіших об’єктів спостережень на водоймах, у лісі, в садах.
В Україні поширені безхвості (жаби, ропухи, кумки, квакші та часничниці) і хвостаті земноводні (тритони, саламандри).
Серед безхвостих земноводних, які зустрічаються в усіх наших зонах, найбільш поширені жаби: озерна, ставкова, трав’яна, гостроморда. Трав’яна та гостроморда жаби належать до бурих жаб і найчастіше зустрічаються в Поліссі і лісостеповій зоні.
Трав’яна жаба з’являється і відкладає ікру першою: вона менш вимоглива до тепла. Це середнього розміру жаба 10 см завдовжки, у якої досить різноманітне забарвлення: вохристо-жовте, шоколадне, червонувате. Зимують бурі трав’яні жаби під водою ставків, незамерзаючих струмків, зарившись у мул. Чому ж вибравшись з води бурі трав’яні жаби поспішають часом до
іншої водойми? Бо далеко не кожна водойма, в якій зимували жаби, придатна для ікрометання. Яйця вони відкладають у вигляді слизистих грудок, які спочатку падають на дно. До 4 тис. ікринок відкладає трав’яна жаба. У воді ікринки розбухають, спливають на поверхню. Цікаво придивитися з дітьми до жаб’ячої ікри, що плаває. Всі яйця повернені темною половинкою вгору, світлою донизу. Темне забарвлення верхньої половинки яйця — екран, що захищає яйце від згубної дії ультрафіолетового проміння.
Невелику кількість ікринок можна взяти в куток природи, щоб спостерігати з старшими дошкільниками за розвитком пуголовків. Для цього можна використати акваріум або скляну банку. Обов’язково одне: невелика глибина при великій поверхні води (може бути посудина 5—10 см завглибшки, 20—30 см завширшки). У природі пуголовки виходять з ікринок через 8—28 днів, а розвиток їх інколи закінчується за 50 днів або розтягується на 3 місяці. Маленький пуголовок, що вийшов з яйця, перші дні нагадує скоріше личинки риби. У нього немає рота. По боках голови — два пучечки ніжних зябер. Причепившись до підводних рослин, він плаває і нічого не їсть. Через кілька днів з’являється рот — прорізається поперечна щілина, пуголовок починає живитися. Своїми роговими щелепами він зіскрібає поверхню водних рослин, живлячись ніжним нальотом водоростей. В акваріумі пуголовок зчищає зелень з стінок. Через деякий час пучечки зовнішніх зябер зникають, їх замінюють внутрішні зябра, а передні і задні ноги закладаються одночасно. Проте передні ноги спочатку прикриті зябровою кришкою і непомітні, задні ж можна добре роздивитися. Поступово розвиваються легені, зяброві щілини заростають, пуголовок тепер дихає атмосферним повітрям. То тут, то там на воді з’являються маленькі кола: це пуголовки висувають рот. Хвіст поступово стає все меншим, наче тане з кінця.