напишіть твір "гра в радість в кожного своя"
(прошу будьласка, на тему Полліанна)
Ответы
Відповідь:«Завжди радійте», – каже нам апостол Павло. Однак хто в нашому житті дійсно радіє? У мене болить голова, мені не до радості, в мене грошей не вистачає, як тут радіти… А чи можна радіти, якщо у тебе померла мати, потім улюблений батько, і ти — маленька дівчинка, якій ніде жити? Виявляється, можна.Коли Полліанна була зовсім маленькою, її батько — протестантський пастор — придумав гру «в радість». Сенс гри полягав у тому, щоб знайти радісне у всьому, що б з тобою не сталося. Незабаром Полліанна чудово навчилася грати «в радість». Попри це їй було дуже важко, коли помер її батько. Дівчинку відправили жити до тітки Поллі — рідній сестрі матері, холодної та черствою леді, в якій було жваво тільки почуття обов’язку. Але Полліанна не забула свою гру. Її головна зброя проти неласкавого світу — це щире серце та радісний дух.Поступово вона завоювала любов багатьох жителів міста. Найостаннішим піддалося серце її тітки. Коли Полліанна потрапила під машину і виявилася прикутою до ліжка, тітка Полі зрозуміла, як багато маленька племінниця для неї значить.Мені близький світогляд Полліанни. Думки та міркування цієї одинадцятирічної дівчинки вразили мене та глибоко припали до душі. З того часу, як я прочитала цей твір, Полліанна стала моїм улюбленим літературним героєм.Чим мені подобається Полліанна?Мені дуже подобається головна героїня твору «Полліанна, яка дарує радість». Інакше й бути не може, адже ця сонячна дівчинка випромінює непідробний оптимізм і позитивні емоції.Багато хто звинувачує головну героїню роману Елеонор Портер в навмисності, схильності до безмежних переживань та емоційних сплесків. Але, по-перше, Полліанна — дитина, а діти часто перебувають у замріяному, піднесеному настрої. Вони більш щирі, емоційні, ніж дорослі. Чесно кажучи, іноді здається, що Полліанна просто страшна бовтанка. По-друге, твір «Полліанна» написаний для дітей, хоча дорослим теж буде цікавим, тому він далекий від канонів реалізму. Автор пише яскравими, великими, іноді й грубими мазками. До того ж, в романі присутній елемент казки.Безумовна цінність цього твору в тому, що він змушує переглянути свій світогляд, життєві цінності. Зрозуміти, що можна сказати «стакан наполовину повний», і цим змінити своє життя.Завдяки роману Елеонор Портер «Полліанна» зайвий раз переконуєшся, що кращий спадок, який ми отримуємо від своїх батьків, — це виховання. Доля може позбавити людину всього — матеріального добробуту, зв’язків, друзів. Але той внутрішній заряд, те внутрішнє улаштування душі, які дали дитині найрідніші люди, залишаться з нею назавжди.
Пояснення: