Завдання на фото. Написати есе. Іван Франко.
Ответы
Ответ:
Сонет "Сікстинська Мадонна" Івана Франка - це глибокий роздум про вічність краси. У поезії автор дивується неповторній красі творів Рафаеля Санті і відчуває, що ця краса не зникне ніколи.
Франко дотримується традиційної форми сонету, але його мова відзначається особливою мелодійністю та глибоким змістом. Він описує образ Мадонни, яку зображено на картині Рафаеля, і захоплюється її красою. Але автор не зупиняється на зовнішності, він дивиться глибше, у саму сутність краси.
Франко стверджує, що краса не залежить від часу або моди. Вона вічна і не змінюється, навіть коли все навколо нас змінюється. Краса завжди буде приваблювати наш погляд і дарувати естетичне задоволення.
Автор також звертає увагу на те, що краса не є лише зовнішньою. Вона має свою внутрішню сутність, яка виявляється через творчість людини. Таким чином, Франко показує, що краса не є просто прикрасою, але має глибокий зміст.
У цьому сонеті Франко висловлює свої роздуми про вічну красу та її значення для людини. Він показує, що краса - це нещо більше, ніж просто естетичне задоволення, але має духовний зміст і може допомогти людині зрозуміти світ навколо себе.
Ответ:
Сонет Івана Франка «Сикстинська мадонна» — це прекрасний поетичний твір, який досліджує ідею вічної краси. Вірш натхненний відомою однойменною картиною італійського художника епохи Відродження Рафаеля. У цьому сонеті Франко розмірковує про красу зображеної на картині Мадонни з немовлям і розмірковує про те, що краса, як і мистецтво, може бути вічною.
Вірш починається з того, що оратор дивується красі Мадонни з немовлям на картині. Він відзначає їх «райське сяйво» і «солодку чарівність», що віє від полотна. Цю красу, вважає він, не можна легко пояснити чи зрозуміти, а радше те, що потрібно відчути на власні очі. Це краса, яка промовляє до душі та торкається серця.
У міру розвитку сонета оратор починає розмірковувати про природу самої краси. Він задається питанням, чи це щось швидкоплинне й ефемерне, чи це те, що може вистояти крізь віки. Він припускає, що хоча фізична краса може зникати з часом, існує якась вічна краса, яку можна зафіксувати та зберегти за допомогою мистецтва. Сікстинська Мадонна, на його думку, є свідченням цієї вічної краси.
Доповідач також припускає, що ця вічна краса не обмежується лише мистецтвом. Навпаки, його можна знайти в усіх сферах життя. Його можна побачити у світі природи, у красі заходу сонця чи квітки. Його можна знайти в доброті друга чи любові батьків до дитини. Це краса, яка навколо нас, якщо тільки ми знайдемо час для її пошуку.
У заключних рядках вірша оратор розмірковує про значення цієї вічної краси. Він припускає, що вона має силу надихати і піднімати нас, давати надію і розраду у важкі часи. Це нагадування про те, що, незважаючи на труднощі та труднощі життя, у світі все ще є краса та добро.
Загалом сонет І. Франка «Сікстинська мадонна» — це прекрасне роздум про природу краси та її вічні якості. Через споглядання Мадонни з немовлям на картині Рафаеля доповідач натякає на те, що краса – це не просто те, що милує око, а те, що промовляє до душі та торкається серця. Це краса, яка може тривати крізь віки, і яку можна знайти в усіх аспектах життя, якщо тільки ми знайдемо час, щоб шукати її.
Объяснение: