Предмет: История,
автор: krehovecviktoria84
ДАЮ 100 БАЛОВ ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА
читати & 21 скласти план-конспект учебник 7 класс Олександр Гисем,Олександр Мартинюк 2020 р.
Ответы
Автор ответа:
0
§ 21.Соціальна структура населення українських земель у другій половині xiv-xver.
Основними станами були: шляхта, духовенство, мішани, селянство, які у свою чергу поділялися на більш дрібні соціальні групи. Існували привілейовані та непривілейовані верстви населення.
До панівної верстви населення належала шляхта, якуможна поділити на три основні групи дрібна шляхта (бояри), середня (зем'яни) та магнати (пани і князі),а також частина духовенства виші ісрархи (митрополит, спископи, ігумени.
-3 У середині XVI ст. відбулося юридичне оформления системи прав, привілеїв та обов'язків шляхти: у 1457 р. шляхта отримала право судді над своїми підданими; Віденський привілей 1565 р. сприяв утворенню повітових шляхетських сеймиків, Литовський статут 1566 р. скасував усі обмеження шляхетської земельної власності. Закріпив за шляхтою законодавчі права і
ствізоване представництво шляхти на загальнодержавних сеймах, які в цей час могли суттево обмежувати великокнязівську владу. Існувала гарантія особистої недоторканості польської шляхти, заборону заарештовувати п інакше, ніж за рішенням суду і на підставі закону.Польську шляхту було звільнено від усіх повинностей за инятком сплати поземельного податку. Землеволодіння шляхтичів ставалоковтм. Король не міг приймати будь-які нові закони без згоди шляхти та починати війни без її відома Шляхетська земельна власність усіх видів вважалася недоторканною. Шляхта Литви за володіння землею змушена була виконувати військову повинність. Польська шляхта мала значні привілеї, звільнялася від виконання повинностей і сплати податків, була власником мастків, Всі шляхтичі у ВКЛ повинні мати герби, бути католиками і одружувати дочок тільки з католиками Головним обов'язком шляхти була військова служба за власний кошт і сплата невеликого грошового
збору.
Шляхта на основі серії юридичних актів остаточно відокремилася від «поспільства» (селянства).1522 року було прийнято сеймову ухвалу, згідно ще за часів правління Вітовта, Сигізмунда й Казимира. 1528 року було здійснено перепис шляхти. Остаточне соціальне розмежування й виділення шляхти в окремий стан відбулося після появи "Устави на волоки" (1557 р.), яка віднесла до шляхти лише "бояр стародавніх", а інших - до станів міщанства і селянства
-5 Присднання Галичини до Польщі призвело до насильницького насадження католицизму.Користуючись підтримкою польської влади, сюди рушили католицькі місіонери - домініканці і францисканці, закладаючи в краю густу мережу своїх монастирів Поряд з існуючими православними спископствами ставилися католицькі.У 1375 р. Папа Римський задовольнив прохання польського уряду про заснування у Галичині католицької митрополії (архіспископства). На українських землях, що перебували під Литвою, став поширюватися католицизм після укладання Кревської унії, У XV ст. було зроблено спробу об'єднати католицьку та православну церкви.
6 Особливістю соціальної структури українського суспільства XIV XV ст. було його ро матя, Основними станами були шляхта (князі, пани, зем'яни, бояри),бенство («церковні люди»), міщани (патриціат, бюргерство, плебс) і селянство (слуги, данники, тяглові).Структура населения мала певні відмінності на українських землях, які перебували у складі Польського королівства та Великого князівства Литовському соціальна структура. Так, у Польші всі панівні прошарки суспільства, тобто феодали, називалися шляхтою.У Великому князівстві Литовському панівна верства була більш розмаїтою. Тут поеднувалися слементи власне Литви, Київської Русі та Польші. На Польських землях шляхта становила майже 8 10% населения, а в українських землях Литви - майже 5% (середній показник у Західній Свропі 2%). Майже 80% населення України становили селяни, Поділ на стани
існував паралельно етнічному та релігійномуподілу суспільства Складну релігійну ситуацію на українських землях зумовлювала втрата православною перквою підтримки держави.
Основними станами були: шляхта, духовенство, мішани, селянство, які у свою чергу поділялися на більш дрібні соціальні групи. Існували привілейовані та непривілейовані верстви населення.
До панівної верстви населення належала шляхта, якуможна поділити на три основні групи дрібна шляхта (бояри), середня (зем'яни) та магнати (пани і князі),а також частина духовенства виші ісрархи (митрополит, спископи, ігумени.
-3 У середині XVI ст. відбулося юридичне оформления системи прав, привілеїв та обов'язків шляхти: у 1457 р. шляхта отримала право судді над своїми підданими; Віденський привілей 1565 р. сприяв утворенню повітових шляхетських сеймиків, Литовський статут 1566 р. скасував усі обмеження шляхетської земельної власності. Закріпив за шляхтою законодавчі права і
ствізоване представництво шляхти на загальнодержавних сеймах, які в цей час могли суттево обмежувати великокнязівську владу. Існувала гарантія особистої недоторканості польської шляхти, заборону заарештовувати п інакше, ніж за рішенням суду і на підставі закону.Польську шляхту було звільнено від усіх повинностей за инятком сплати поземельного податку. Землеволодіння шляхтичів ставалоковтм. Король не міг приймати будь-які нові закони без згоди шляхти та починати війни без її відома Шляхетська земельна власність усіх видів вважалася недоторканною. Шляхта Литви за володіння землею змушена була виконувати військову повинність. Польська шляхта мала значні привілеї, звільнялася від виконання повинностей і сплати податків, була власником мастків, Всі шляхтичі у ВКЛ повинні мати герби, бути католиками і одружувати дочок тільки з католиками Головним обов'язком шляхти була військова служба за власний кошт і сплата невеликого грошового
збору.
Шляхта на основі серії юридичних актів остаточно відокремилася від «поспільства» (селянства).1522 року було прийнято сеймову ухвалу, згідно ще за часів правління Вітовта, Сигізмунда й Казимира. 1528 року було здійснено перепис шляхти. Остаточне соціальне розмежування й виділення шляхти в окремий стан відбулося після появи "Устави на волоки" (1557 р.), яка віднесла до шляхти лише "бояр стародавніх", а інших - до станів міщанства і селянства
-5 Присднання Галичини до Польщі призвело до насильницького насадження католицизму.Користуючись підтримкою польської влади, сюди рушили католицькі місіонери - домініканці і францисканці, закладаючи в краю густу мережу своїх монастирів Поряд з існуючими православними спископствами ставилися католицькі.У 1375 р. Папа Римський задовольнив прохання польського уряду про заснування у Галичині католицької митрополії (архіспископства). На українських землях, що перебували під Литвою, став поширюватися католицизм після укладання Кревської унії, У XV ст. було зроблено спробу об'єднати католицьку та православну церкви.
6 Особливістю соціальної структури українського суспільства XIV XV ст. було його ро матя, Основними станами були шляхта (князі, пани, зем'яни, бояри),бенство («церковні люди»), міщани (патриціат, бюргерство, плебс) і селянство (слуги, данники, тяглові).Структура населения мала певні відмінності на українських землях, які перебували у складі Польського королівства та Великого князівства Литовському соціальна структура. Так, у Польші всі панівні прошарки суспільства, тобто феодали, називалися шляхтою.У Великому князівстві Литовському панівна верства була більш розмаїтою. Тут поеднувалися слементи власне Литви, Київської Русі та Польші. На Польських землях шляхта становила майже 8 10% населения, а в українських землях Литви - майже 5% (середній показник у Західній Свропі 2%). Майже 80% населення України становили селяни, Поділ на стани
існував паралельно етнічному та релігійномуподілу суспільства Складну релігійну ситуацію на українських землях зумовлювала втрата православною перквою підтримки держави.
krehovecviktoria84:
мне нужен план а не параграф параграф и у меня есть
Похожие вопросы
Предмет: Английский язык,
автор: aaleksandra895
Предмет: Физика,
автор: oskolkovadiana11
Предмет: Математика,
автор: maksimklymenko0112
Предмет: Химия,
автор: ulrik666
Предмет: География,
автор: KirillNikitin765