Предмет: Информатика, автор: 77TOTO77

ACCESS
1. У чому полягає різниця режимів Таблиці та Конструктора за призначенням?

2. Як здійснюється перехід між режимами Таблиці та Конструктора?
3. З яких частин складається вікно Конструктора таблиць?

4. Яка відмінність у наборі ім'я поля та Тип даних Конструктора таблиць?

5. Навіщо потрібен Опис даних у Конструкторі таблиць?

6. Наведіть свій приклад логічного поля.

7. Чи допускаються пропуски в іменах полів? Значеннях полів текстового типу?​


damirsobra: а контекст вопроса ?
77TOTO77: Access
levchencow: Все окрім 3 зробив з голови, якщо потрібно більше розписати скажіть
77TOTO77: ні дякую

Ответы

Автор ответа: levchencow
0

Відповідь:

1. У режимі таблиці можна заповнювати дані, а в режимі конструктора можна налаштувати які дані треба записувати та як саме.

2. В меню програми на вкладці "головна", зліва знаходиться режми, там і можна перемкнути режими.

3. Вікно конструктора таблиць складається з двох областей

- Області опису полів (у верхній частині вікна);

- Області властивостей полів (у нижній частині вікна).

4. Там де знаходиться ім'я поля, виставляється назва стовбців таблиці, які характеризують дані як знаходяться в них, а тип даних визначає якими повинні бути дані, тобто числовими, текстовими, грошовими, тощо...

5. Для того щоб зробити коротку характеристику пров властивості типу даних, наприклад кількість букв, цифр, формат поля і т.д.

6. Назва поля "присутність на парі", тип даних "Логічний"

7. Ні не допускаються, це обов'язкове поле. Текстові поля потрібні для великого набору символьних значень, тобто для великих текстів

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: alisa9002alisa
Фонтан на Контрактовій площі
За традицією в давнину у більшості європейських міст перед ратушею або магістратом споруджували фонтан. Такої відповідності дотримали й у Києві. У XV ст. на центральній площі Подолу, що мала назву Ринкової, стояла дерев’яна ратуша, а поряд — дерев’яний павільйон-криниця. 1697 р. на майдані було зведено мурований магістрат, а поряд — кам’яний фонтан-ротонду.
Пізніше фонтан було перебудовано. Проектними й будівельними роботами керував український архітектор Іван Григорович-Барський. На той час цей талановитий митець обіймав посаду магістратського зодчого. Ним уже було зведено Покровську та Набережно- Микільську церкви, дзвіницю Успенського собору, будівлю бурси та чимало інших відомих споруд. Будівлі Григоровича-Барського були вирішені в архітектурному стилі бароко, вони вирізнялися стриманістю, витонченістю та гармонією пропорцій.
На підставі аналізу описів мандрівників та архівних матеріалів встановлено, що збудований І. Григоровичем-Барським фонтан «Феліціан», що пізніше перетворився на фонтан «Самсон», було створено у 1748-1749 рр.
Фонтан мав форму ротонди — чотирикутного павільйону. Покрівля являла собою баню, що спиралась на чотири масивні стовпи, об’єднані арками. Покрівлю увінчувало плоске золочене зображення апостола Андрія Первозваного з хрестом у піднятій руці. Його постать ніби перегукувалась із фігурою богині правосуддя Феміди, що височіла на башті магістрату. Усередині ротонди був колодязь із кам’яними стінками. Посеред колодязя на п’єдесталі було встановлено статую. Дерев’яна постать асоціювалася із давньоримською богинею щастя Феліцитою, хоча кияни зазвичай називали статую просто ангелом. У правій руці ангел тримав кухлика, з якого безперервно цебеніла вода.
Ангела з кухлем прозвали Феліціяном, від чого серед киян фонтан отримав назву — «Феліціанський». В архівних матеріалах поширена назва «Феліціан».
Фонтан «Феліціан» був на Подолі не єдиним. Усього існувало 12 колодязів, воду до яких було підведено підземними трубами. Труби було видовбано усередині соснових колод завдовжки 8-10 м, діаметром не менше як 40 см, з’єднаних залізними муфтами. Вода стікала з гори, на якій, за легендою, апостол Андрій, поблагословивши Київ, установив хрест.
Скульптурна частина фонтана — ангел з кухлем — простояла до 1808 р. У цьому році проводився ремонт дерев’яних труб. Напевно, під час цього ремонту статую замінили. За 60 років дерев’яна скульптура під впливом води могла пошкодитись. Отож «Феліціана» замінили на скульптурну групу «Самсон і лев».
Улітку 1811 року пожежа протягом дня знищила усі споруди цієї частини міста. Водогін також було пошкоджено.
Ротонду невдовзі було полагоджено, проте її капітальний ремонт було здійснено лише через 60 років. Тепер павільйон мав у плані коло. Скульптурна частина фонтана стояла на круглому п’єдесталі посередині дерев’яного басейну. Дерев’яний Самсон, що мав звичайний людський зріст, роздирав щелепи леву. Статую було пофарбовано олійними фарбами. Вода з левової пащі виливалася у басейн, а тоді спеціальними трубами стікала до Дніпра.
Головну роль у споруді грала архітектурна його частина — ротонда у стилі бароко. Статуя виконувала лише декоративну функцію.
Народний майстер створив постать міфологічного Самсона, який важко й упевнено спирається ногами на землю, чим створює враження моці й непереможності. Його дуже тіло переплітається зі згином тулуба звіра. Проте загальна виразність скульптурної групи дещо втрачається внаслідок грубуватої обробки дерева.
Розміри скульптури 1,5x1 м. З архітектурою фонтану скульптурна композиція створює єдиний ансамбль. Яскраве розмалювання статуї підсилює своєрідний декоративний ефект. У житті киян фонтан відігравав помітну роль. Він був центральною фігурою урочистого хресного ходу, що відбувався у серпні в День святих мучеників Маккавеїв. Процесія на чолі

з митрополитом святила воду фонтану. Крім того, ротонда фонтана була увінчана фігурою Андрія Первозваного з хрестом у руці. Саме Андрія Первозваного вважали божественним засновником Києва, і фонтан нагадував про це киянам.
Завдання до тексту:
Визначити тип мовлення і стиль.
Скласти й записати 12 тестових запитань до тексту, до кожного питання по 4 варіанти відповіді.
Будь ласка допоможіть!!!!!!