Предмет: Биология, автор: sofia11037

Розподіліть по групах наступні приклади поведінки тварин.
Групи:
А. Безумовні рефлекси:
Б. Умовні рефлекси:
В. Інстинкти:
Приклади поведінки:
1. Дихання.
2. Насиджування яєць птахами.
3. Кіт прибігає на звук "киць-киць-киць".
4. Шлюбна поведінка тварин.
5. Мавпа використовує палицю для того, щоб дістати банани.
6. Кашель.
7. Виділення слини під час потрапляння їжі до рота.
8. Будування гнізда птахами.
9. Дресирування тварин.
10. Міграції риб.

Ответы

Автор ответа: ShashAndMate
1

Ответ:

А -

1 - Дихання в нас ще з самого народження.

6 - Кашель як намагання вичхати щось з легень також є в нас з народження

7 - Безумовний рефлекс без якого ми б не могли їсти

Б -

3 - Кіт вже звик до того що звете ви його такими звуками. Це набутий рефлекс.

5 - Мавпа імовірно навчилася використовувати палицю, тому це набутий рефлекс, а набуті рефлекси й є Умовними.

9 - Складна процедура котра використовує усілякі стимули та подразники для тренування набутих рефлексів за схемою Дія-Нагорода.

В -

2 - Витікає з рефлексів, захист дитини це сукупність дуже складних автоматичних рухів котра присутня у кожної тварини з дитинства. Тут навіть є еволюційне пояснення, тому що ті хто не розмножувались не могли повторювати свій геном, а ті хто боролися за своє потомство до самого загину свій геном передавали спадково.

4 - Так саме як і у другому, тільки тут не захист, а початок дитинства.

8 - Складний інстинкт котрий гарантує захист для дитинчат птиці.

10 - Міграція це спосіб для того щоб зберегти життя риб, це вроджено, ті риби котрі цього інстинкту не мали померли й не змогли залишити дитинчат.


sofia11037: Спасибо большое!!!
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: alisa9002alisa
Фонтан на Контрактовій площі
За традицією в давнину у більшості європейських міст перед ратушею або магістратом споруджували фонтан. Такої відповідності дотримали й у Києві. У XV ст. на центральній площі Подолу, що мала назву Ринкової, стояла дерев’яна ратуша, а поряд — дерев’яний павільйон-криниця. 1697 р. на майдані було зведено мурований магістрат, а поряд — кам’яний фонтан-ротонду.
Пізніше фонтан було перебудовано. Проектними й будівельними роботами керував український архітектор Іван Григорович-Барський. На той час цей талановитий митець обіймав посаду магістратського зодчого. Ним уже було зведено Покровську та Набережно- Микільську церкви, дзвіницю Успенського собору, будівлю бурси та чимало інших відомих споруд. Будівлі Григоровича-Барського були вирішені в архітектурному стилі бароко, вони вирізнялися стриманістю, витонченістю та гармонією пропорцій.
На підставі аналізу описів мандрівників та архівних матеріалів встановлено, що збудований І. Григоровичем-Барським фонтан «Феліціан», що пізніше перетворився на фонтан «Самсон», було створено у 1748-1749 рр.
Фонтан мав форму ротонди — чотирикутного павільйону. Покрівля являла собою баню, що спиралась на чотири масивні стовпи, об’єднані арками. Покрівлю увінчувало плоске золочене зображення апостола Андрія Первозваного з хрестом у піднятій руці. Його постать ніби перегукувалась із фігурою богині правосуддя Феміди, що височіла на башті магістрату. Усередині ротонди був колодязь із кам’яними стінками. Посеред колодязя на п’єдесталі було встановлено статую. Дерев’яна постать асоціювалася із давньоримською богинею щастя Феліцитою, хоча кияни зазвичай називали статую просто ангелом. У правій руці ангел тримав кухлика, з якого безперервно цебеніла вода.
Ангела з кухлем прозвали Феліціяном, від чого серед киян фонтан отримав назву — «Феліціанський». В архівних матеріалах поширена назва «Феліціан».
Фонтан «Феліціан» був на Подолі не єдиним. Усього існувало 12 колодязів, воду до яких було підведено підземними трубами. Труби було видовбано усередині соснових колод завдовжки 8-10 м, діаметром не менше як 40 см, з’єднаних залізними муфтами. Вода стікала з гори, на якій, за легендою, апостол Андрій, поблагословивши Київ, установив хрест.
Скульптурна частина фонтана — ангел з кухлем — простояла до 1808 р. У цьому році проводився ремонт дерев’яних труб. Напевно, під час цього ремонту статую замінили. За 60 років дерев’яна скульптура під впливом води могла пошкодитись. Отож «Феліціана» замінили на скульптурну групу «Самсон і лев».
Улітку 1811 року пожежа протягом дня знищила усі споруди цієї частини міста. Водогін також було пошкоджено.
Ротонду невдовзі було полагоджено, проте її капітальний ремонт було здійснено лише через 60 років. Тепер павільйон мав у плані коло. Скульптурна частина фонтана стояла на круглому п’єдесталі посередині дерев’яного басейну. Дерев’яний Самсон, що мав звичайний людський зріст, роздирав щелепи леву. Статую було пофарбовано олійними фарбами. Вода з левової пащі виливалася у басейн, а тоді спеціальними трубами стікала до Дніпра.
Головну роль у споруді грала архітектурна його частина — ротонда у стилі бароко. Статуя виконувала лише декоративну функцію.
Народний майстер створив постать міфологічного Самсона, який важко й упевнено спирається ногами на землю, чим створює враження моці й непереможності. Його дуже тіло переплітається зі згином тулуба звіра. Проте загальна виразність скульптурної групи дещо втрачається внаслідок грубуватої обробки дерева.
Розміри скульптури 1,5x1 м. З архітектурою фонтану скульптурна композиція створює єдиний ансамбль. Яскраве розмалювання статуї підсилює своєрідний декоративний ефект. У житті киян фонтан відігравав помітну роль. Він був центральною фігурою урочистого хресного ходу, що відбувався у серпні в День святих мучеників Маккавеїв. Процесія на чолі

з митрополитом святила воду фонтану. Крім того, ротонда фонтана була увінчана фігурою Андрія Первозваного з хрестом у руці. Саме Андрія Первозваного вважали божественним засновником Києва, і фонтан нагадував про це киянам.
Завдання до тексту:
Визначити тип мовлення і стиль.
Скласти й записати 12 тестових запитань до тексту, до кожного питання по 4 варіанти відповіді.
Будь ласка допоможіть!!!!!!