Чому для російського уряду важливо було зберегти менонітів, що мешкали на території нашого краю?(на территории Украины)
Які заходи для цього вживалися?
Ответы
Ответ:
Меноні́ти в Украї́ні — частина християнської протестантської спільноти менонітів. Вперше з'явилися в Україні 1789 року на запрошення російського царського уряду[1]. Складалися з німецьких колоністів. Мешкали переважно на українському півдні Російської імперії (Катеринославська, Таврійська, Херсонська губернії)[1]; також проживали у Харківській, Воронезькій, Оренбурзькій, Самарській губерніях. Мали декілька великих округ — Хортицьку, Молочанську, Олександрівську й Маріупольську. Належали до вільного стану, користувалися рядом привілеїв: свободою віросповідання, звільненням від військової повинності (до 1874) й податків тощо[1]. Займалися землеробством, тваринництвом, шовківництвом, володіли дрібними заводами і майстернями. Їхні господарства були одними з найпродуктивніших в Російській імперії[1]. Надавали особливого значення вихованню та освіті дітей, вважали писемність найважливішою потребою людини, вирізнялися працьовитістю, соціальним укладом життя, морально-етичними нормами. Кожна громада мала автономне управління. Для вирішення громадських питань скликали загальні церковні збори, постанови яких ухвалював конвент духовних старшин, що представляв інтереси громади перед урядом. Через запровадження призову та голод 1879—1880 років частина українських менонітів виїхала до Америки. До Першої світової війни в імперії налічувалося близько 105 тисяч менонітів, переважно німців[1]. Внаслідок революцій та воєн 1917–1921 років, голоду 1921—1923 років, політично-економічних та релігійних переслідувань, значна частина менонітів емігрувала до Канади та США. 1925 року в УСРР нараховувалося 56,8 тисяч менонітів, які мешкали у 173 колоніях[1]. За суцільної колективізації, голодомору 1931–1933 років та репресій більшість менонітів депортували до Сибіру, Казахстану, на Урал[1]. Менонітські колонії були остаточно ліквідовані наприкінці 1930-х років[1]. Якщо 1939 року в УСРР налічувалося 546 тисяч німців, то на початку 1990-х років — лише 38 тисяч[1].
Объяснение:
Серий иди в куда по дальше не помог ти мне вобще