Як вбачали Віленську угоду Хмельницький та Московська держава кожен із своєї сторони. Свою відповідь обгрунтуйте
Ответы
Переговори у Вільно тривали протягом серпня-жовтня 1656. Українська делегація, на вимогу сторони Речі Посполитої, не була допущена до участі у виробленні умов Віленського перемир'я, а висунуті гетьманом Богданом Хмельницьким пропозиції були відкинуті. За угодою припинялися воєнні дії між Річчю Посполитою і Московією та обидві країни зобов'язувалися не розпочинати переговорів про мир зі Швецією. Обговорювалося питання про встановлення державних кордонів і обрання Олексія Михайловича королем Речі Посполитої після смерті Яна II Казимира, які, однак, не дали конкретних результатів.
Московсько-польський мир порушував Переяславську угоду. Москва ставала союзницею Речі Посполитою. Крім того, московсько-польський союз був спрямований проти нового союзника України — Короля шведського Карла Густава.
Віленський мир викликав обурення Богдана Хмельницького та козацької старшини. На скликаній у Чигирині козацькій Раді, всі присутні полковники, осавули, сотники присягли гетьману, що будуть спільно боротися за Україну: «присягали собі, а не чужим монархам».
Сам Богдан Хмельницький розгорнув активну діяльність по створенню коаліції з ряду європейських країн, що мала вирішити «польське питання». До неї входили Швеція, Бранденбург, Трансільванія, Молдавія, Валахія і Литва. Згідно з планами учасників коаліції Речі Посполитої мала бути розділена між її членами, причому Україна повинна була отримати всі землі, заселені українцями, а також, разом із Швецією, протекторат над Литвою, що повинна була перетворитись на Литовське королівство. Сам Б. Хмельницький мав отримати титул «дідичного князя». Проте смерть гетьмана не дозволила реалізуватися цим планам.