Ответ по предмету МХК: Придумати свій дизайн одягу від руки на альбомі

Предмет: Українська мова, автор: katya14k

Срочно!!! Нужно написать пересказ,напишите пожалуйста с абзацами!!
Даю 50 баллов!

Не тот ответ - жалоба.

Ми часто говоримо про дружбу, любов до
ближнього. Добре знаємо, які вимоги поставити до того, кого з обережністю збираємося зарахувати до числа своїх друзів і знайомих, не від того, щоб і випробування їм влаштувати на чистоту сумління. Знаємо, говоримо, розмірковуємо, сперечаємось. А наші взаємини й далі продовжують залишатися холодними та безпомічними. «Ти - мені, я - тобі», - чи не цим самоприниженням пропахли вони сьогодні? І от на часі ще одна недуга дружніх взаємин: «Мені ніколи!» «3 усіх утрат утрата часу найтяжча», - писав видатний Сковорода.
Як же тоді бути дружбі, співчутливості, милосердю? Невже час, затрачений на них, вважати згайнованим? А може, він і є саме тим невтраченим, золотим часом,
відведеним нам на землі? Мати потребує нашої уваги, телефонує товариш, у сусіда елементарне прохання - а нам усе ніколи: у нас підготовка до уроків, інтернет-спілкування, заняття у фітнес-клубі. Після численних відмов раптом схаменулись, озирнулись - довкола порожньо, нікому й слова мовити. «Що ж це виходить, задумуємося тоді, - живемо, щоб навчатися, чи навчаємося, щоб жити?»
Свідомо обираємо життя повноцінне, а не самітницьке, позбавлене втіхи живого спілкування, взаємодопомоги, душевного тепла. Жахаємося самої думки про самоізоляцію. Це ж те саме, що перестати жити взагалі! Дехто виправдовується заклопотаністю, усуваючись від світу і його проблем. А вони часто виявляються не чимось іншим, як товстошкірою байдужістю. Задумаймось, чи не вульгарно звинувачувати роботу, навчання в недосконалостях душі? І що важить більше: відданість справам чи підтримка людини в безвиході? Від нагромадження справ ми, звичайно ж, залишимося живі, але для інших - гинемо.
Згодом починаємо розуміти, що втрачені й для себе. Та буває пізно. Ось він, духовний портрет заклопотаної людини. Точніше, заклопотаної собою людини, яка втратила здатність допомагати й розраджувати, перетворила співчуття на формальність, потопила турботу про інших у пустослівʼї. Сумно й боляче, якщо це портрет більшості моїх сучасників. Тож знаходьмо час! Ми живемо на відстані кроку від ближнього, і від нас залежить, поєднає чи розділить нас цей крок. Знаходьмо час! Прикро, якщо його нема. Боляче й несправедливо, якщо нема. Знаходьмо щоденно, а не тільки у вихідні. У календарі дружби і взаємодопомоги всі дні помічені. Не забуваймо: стукають у двері вашої душі за розрадою так, як стукали колись у потребі хліба і вогню. Знаходьмо час, бо для когось він може бути рятівним, єдиним виходом, майбутнім. Оскільки самотність усе частіше нагадує нам небуття, а відмова в підтримці гіркою самокритикою лягає на душу, візьмемо в життя як заповідь: знаходьмо час для
ближнього!

1 год назад

Предмет: История, автор: nurlankysabaev

в какую эпоху люди научились выращивать зерновые культуры разводить скот обеспечивая себя постоянным питанием они стали меньше зависить от природа 1 палеолит 2 мезолит 3 неолит
СРОЧНО

1 год назад

Предмет: Литература, автор: l85215266

Какие что-то двигали прометеем когда он решил украсить закон для людей

1 год назад

Предмет: Математика, автор: nastttja1978

помогите пожалуйста решить дам 36 баллов

7 лет назад

Предмет: Русский язык, автор: Аноним

пожалуйста помогите!
Большое спасибо заранее

7 лет назад

Придумати свій дизайн одягу від руки на альбомі

Ответы