Question

Напишіть есе на тему "Для чого потрібна економіка?"​

Answer 1

Объяснение:

Економіка ― особлива сфера життя людей, що охо- плює процеси виробництва благ, розподілу доходів, обмін благами та їх споживання.

Answer 2

Відповідь далі, якщо було корисно став краща відповідь та дякую



Зазвичай Економіка тісно в‘яжеться зі словом «стабільність», але давайте справді замислимось та поринемо глибше.

Перше з чого ми почнемо це саме слово «Економіка».

Безмежні потреби за допомогою обмежених ресурсів. Отже, якнайповніше задоволення потреб кожної людини і суспільства загалом ― є головною метою економіки як сфери життя.

Економіка це синонім держави, її друге ім‘я.

Адже якщо немає економіки, немає життя?

Економіка задовільняє наші потреби, але з користю для себе.

Наприклад: Економіка, як комплекс економічних дисциплін має складну структуру. Її поділяють на національну економіку та економіку управління (економіка і організація управління), і кожна з цих дисциплін одночасно на мікроекономіку (мала економіка) яка ставить за мету дослідити поведінку фірм, окремих людей, сім'ї та макроекономіку (велика економіка) яка вивчає країни, великі інтернаціональні об'єднання та світ в цілому. Економічні теорії часто перевіряються емпірично, здебільшого за допомогою економетрики, яка адаптує методи статистики до економічних даних.

Крім того, «економікою» також називають наявну економічну систему, як правило, національного рівня — національну економіку. Тобто словосполучення «Економіка України» описує реальну національну економічну систему України.

Економі́чна систе́ма — сукупність усіх видів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованої на виробництво, обмін, розподіл споживання товарів і послуг, на регулювання економічної діяльності.

Наприклад; Ринкова, змішана, постійна, Традиційна, Адміністративно-командна система.

Історія економічної думки:

Перші великі господарські системи відомі ще в часи античності — храмові держави-міста-господарства Стародавнього Єгипту і Вавилону, поліси старожитньої Греції тощо.

У розвитку економічної думки можна виділити такі основні періоди:

докласична економічна думка, яка охоплює економічну думку Стародавнього Сходу (Китай, Індія, Вавилон, Єгипет), античності (стародавні Греція та Рим) та середньовіччя. Також сюди входить економічна думка періоду меркантилізму;
класична політична економія — В. Петті, П. Буагільбер, школа фізіократів на чолі з Ф. Кене; А. Сміт, Д. Рікардо, Т. Р. Мальтус, Ж. Б. Сей, Ф. Бастіа, У. Н. Сеніор, Дж. Ст. Мілль;
альтернативні класичній школі напрями економічної думки — історична школа, марксистська економічна теорія та економічні концепції соціал-демократії;
неокласичний напрям економічної теорії — виникнення та розвиток маржиналізму: австрійська (К. Менгер, Ф. Візер, О. фон Бем-Баверк, Людвіг фон Мізес), лозаннська (Л. Вальрас, В. Парето), кембриджська (А.Маршалл) та американська (Дж. Б. Кларк) школи;
основні напрями економічної думки XX — початку XXI ст. — виникнення та еволюція інституціонального напряму і кейнсіанства, еволюція неокласичного напряму та економічний неолібералізм, економічні теорії неоконсерватизму.

Політична економія: Першим етапом розвитку політичної економії як науки були дослідження класичної школи політичної економії, до якої відносять В. Петті, А. Смітом, Д. Рікардо та інших. Цю назву економічної теорії, було введено французом Антуаном Монкретьєном, і вона широко використовувалася в XVIII—XIX сторіччях

Англійський статистик та економіст Вільям Петті (1623—1687) один з основоположників класичної політичної економії в Англії. В економічних поглядах Вільям Петті є одним противником теорії меркантилізму. Головні його роботи з політичної економії: «Quantulumcunque or а tract concerning money» (1682) і «Treatise of taxes and contributions» (Трактат про податки і збори) (1662). Тут він одним з перших висуває припущення, що цінність предметів визначається кількістю витраченої на їх виробництво праці.

Основоположником класичної економічної теорії виступає британський економіст — Адам Сміт, з його аналізом поділу праці та мотивацією діяльності людини