русалонька із 7в
ЗАКІНЧИТИ РЕЧЕННЯ
1. Залізши у стару шафу, дівчинка опинилася …
2. На Вадимовій світлині вказувалася дата …
3. Сліпий старець під церквою порадив Софійці …
4.Мішель, дворянин з діда-прадіда, працював …
5. У шухляді Софійка знайшла газету …
6. У газеті вона прочитала про те, що …
Ответы
Ответ:
1. В шафі.
2. 1910
3. Відвернути невідворотне, спинити злочин в слушну мить.
4. – Ха-ха! Мені й справді є над чим посміятись. Уявляєш, Валентин приходив миритись! Просив пробачення й запропонував, оскільки намисто знайшлося, призначити нову дату весілля!..
– І?..
– Хіба можна будувати щастя на брехні? Він вважає, що правда є різна. Мовляв, деяку ліпше приховати, аби не засмучувати ближнього! Чесно хоче почати життя з чистого аркуша, не засмічуючи його всілякими попередніми помилками з усякими дружинами та дітьми.
5.Удома спати чомусь розхотілося. Софійка читала "Русалоньку", аж раптом рипнула шухляда у шафі. Дівчина і Чорнобілка взялися до ревізії, перед тим Софійка не так швидко, як Сніжана, спромоглася відімкнути шухляду. Софійка знайшла газету, у якій було повідомлення, що раптово збіднілі дворянські родини просяться на службу до землевласника Гордія Кулаківського. Він погодився за низькою ціною продати їм для проживання кілька невеличких будинків. Зважаючи на заслуги перед містом, дозволив безкоштовно мешкати в своєму колишньому домі тільки родині безвісти зниклого предводителя дворянства Данила Міщенка.
Софійці не подобалось, що Кулаківський продав обманутим людям їхні, вкрадені ним же, помешкання.
В іншій газеті було повідомлення, що Міщенков бажає познайомитись із молодою, красивою, заможною вдовою.
6.Але кожна квітка грілася на сонечку і думала тільки про свою власну казку або історію, їх наслухалася маленька Герда багато, але жодна з квіток не сказала ні слова про Кая.
. І вона побігла на кінець садка. Хвіртка була зачинена на засув. Але Герда так довго смикала заіржавілий засув, що він піддався, хвіртка відчинилася, і дівчинка так, як була босоніж, побігла шляхом.
Разів зо три вона оглянулася назад, але ніхто не гнався за нею. Нарешті, дівчинка втомилася, сіла на камені й поглянула навкруги: літо вже минуло, настала пізня осінь, а в чарівному садку бабусі, де завжди сяяло сонце і цвіли квіти всіх часів року, цього й не було помітно.
- Ой, як же я забарилася! Уже осінь надворі. Ні, спочивати не можна! - сказала маленька Герда і знову рушила в путь.
Ой, як втомилися і нили її маленькі ніжки. Як холодно та вогко було навколо. Довге листя на вербі зовсім пожовкло, туман сідав на нього великими краплинами і стікав, немов дощ, на землю. Листя падало одне за одним. Лише терен стояв, укритий ягодами, але такими терпкими!
Яким же сірим, сумним здавався цілий світ!
Оповідання четверте: Принц і принцеса
Герді знову довелося сісти перепочити. На снігу прямо проти неї стрибнув великий ворон. Він довго-довго дивився на дівчинку, киваючи її головою, і, нарешті, заговорив:
- Кра-кра! Дррррастуй!
Я тобі допоміг ?
Объяснение:
Да або ні.
СЛАВА ЗСУ!!!!
Ответ:
те саме що й перша відповіді