Допоможіть будь ласка! Написати розгорнуту відповідь на запитання:
"Яка з поезій В.Симоненка мені найбільше сподобалась і чому?" (обсяг до 1 ст., використати 1 -2 цитати - це обов'язково).
Ответы
Відповідь: Одним з найвідоміших віршів Василя Симоненка є "Ти знаєш, що ти людина". Цей вірш спонукає нас замислитися над значенням людського життя та тим, що насправді важливо у нашому існуванні.
У вірші автор звертається до читача з запитанням: "Ти знаєш, що ти людина?" І відразу ж пояснює, що це означає: "Це означає - твоя воля, твій розум, твоя краса, твоя любов". Симоненко наголошує на тому, що те, що робить нас людьми - це не зовнішність, а наш внутрішній світ, наші відчуття та наша душа.
Автор говорить нам: "Твоя доля - твоє життя, твоя доля - твоє кохання". Цим він хоче показати, що кожен з нас має свою долю та своє життя, яке потрібно прожити. Але головне, що ми можемо робити у своєму житті - це кохати, дарувати свою любов та отримувати її від інших.
Таким чином, вірш "Ти знаєш, що ти людина" надихає нас на роздуми про значення нашого життя та нашої духовності. Симоненко вдало передає свою філософію та показує, що головне в нашому житті - це наша любов та наша душа. Цей вірш є актуальним і зараз, і допомагає зрозуміти, що людина - це не тільки тіло, але й духовний світ, який потрібно берегти та доглядати.
Пояснення:
Мені дуже сподобалась поезія "Гей, нові Колумби й Магеллани..." Василя Симоненка. Ця поезія написана у 1960 році, але її тема досі актуальна - духовне звільнення та національне відродження України.
У поезії автор запрошує "нових Колумбів та Магелланів" відкривати Україну, її культуру та історію:
"Гей, нові Колумби й Магеллани,
ви знаєте, де зорі в небі,
але ж що знаєте ви про Україну,
якщо ще не були в Україні?"
Автор закликає до відродження національної свідомості та почуття гордості за свою країну:
"Очей не замикайте, колись мертвих,
не замовкайте, колись німі,
доки ще нашу свічу не згаснуло,
доки ще світло не загинуло."
Одна з моїх улюблених цитат з цієї поезії:
"Кращий мій пісенний дарунок
ви, душі моєї колись заповітні,
ви - слова правдиві, чисті, як сльози,
що світанком біжать по обрію".
Ця поезія нагадує мені про важливість знання своєї культури та історії, про необхідність захисту національної ідеї та ідентичності. Василь Симоненко вміло поєднує народні мотиви зі своєю поетичною мовою, що робить його твори надзвичайно емоційними та глибокими.