3.Коли розпочалося масове переселення на Слобожанщину українського населення і з якими подіями було пов’язано?
4. Визначати адміністративно-територіальний устрій Слобожанщини.
5. Особливості соціально-економічного розвитку Слобожанщини. (характеристика)
Ответы
Вважається, що Слобідська Україна, як історико-географічна область, постала у середині – другій половині XVII століття, коли почалися масові переселення з Правобережної та Лівобережної України козаків, селян, міщан
Причина:У 1678р. Іван Самойлович за наказом царя розпочав акцію,відому як Великий Згін .Щоб ускладнити султану можливості для забезпечення військ матеріальними та людськими ресурсами, гетьмана наказав зруйнувати всі,хоча б частково вцілілі міста,а їхніх мешканців силою загнати на Лівобережжя
4.Територія Слобідської України поділялася на полки: Харківський, Сумський, Охтирський, Острогозький, Ізюмський. На чолі полків стояли полковники, які підпорядковувалися бєлгородському воєводі. Посади гетьмана не існувало, не було й генеральної старшини
5.Вибачайте, не знаю
Якщо що вибачайте
Адміністративно-територіальний устрій Слобожанщини був досить складним і змінювався з часом. У XVIII столітті територія Слобожанщини входила до складу Київського генерал-губернаторства, а в XIX столітті вона була розділена між Харківською та Катеринославською губерніями. У 1918 році на території Слобожанщини була утворена Харківська губернія. У радянський період територія Слобожанщини була розділена між Курською, Бєлгородською, Воронізькою та Харківською областями, а пізніше - між Харківською, Сумською та Луганською областями.
Слобожанщина була однією з найбільш розвинених територій України на початку ХІХ століттіти соціально-економічний розвиток Слобожанщини характеризувався високим рівнем розвитку ремесла та торгівлі, а також сільського господарства. На території Слобожанщини розташовувалося багато міст і містечок, які були центрами ремесла і торгівлі. Слобожанські ремісники виготовляли товари для всієї Росії та для зарубіжних країн. Торгівля на Слобожанщині також була розвиненою, особливо з Великобританією та Францією.
У сільському господарстві Слобожанщини використовувались сучасні для того часу технології, що дозволяло збільшувати виробництво. Важливими галузями були вирощування хліба, буряків, соняшника, льону та конопель, а також скотарство. Важливим фактором у розвитку сільського господарства була водна меліорація, завдяки якій було забезпечено зростання виробництва на зрошуваних землях.
У соціальному плані на Слобожанщині було розвинено народну освіту, особливо в Харківському університеті, що був одним з провідних освітніх закладів Російської імперії. Також на Слобожанщині було розвинено видавничу справу, а друковані видання допомагали вирішувати соціально-економічні проблеми регіону.
Загалом, Слобожанщина на початку ХІХ століття була однією з найбільш розвинених територій України, що забезпечувало їй провідне місце у регіональному розвитку країни.