Предмет: История, автор: shmelevaksenia908

Проанализируй песню "Девушка танцовщица"​

Ответы

Автор ответа: HahahackerYT
0

Ответ:

"Девушка танцовщица" - песня, написанная и исполненная российским музыкантом Иваном Дорном. Она рассказывает о танцовщице, которая работает в ночном клубе и устает от ежедневной рутины, но все же продолжает танцевать и радовать людей. Песня имеет множество эмоциональных оттенков, таких как усталость, романтика, уважение и любовь.

Первый куплет начинается с описания девушки-танцовщицы: "Девушка танцовщица в зеленых колготках, / В золотом бикини, с короткой стрижкой на лобу". В этих строках используются эпитеты "зеленых" и "золотом", которые придают яркость и красочность описанию образа девушки.

Второй куплет начинается с описания ее трудной работы: "В ночном клубе она танцует, не знает покоя, / Она устала, но танцует дальше, как будто играет роль". В этих строках слова "трудной" и "устала" передают усталость и нелегкость ее труда, а слова "танцует дальше, как будто играет роль" показывают ее настойчивость и любовь к танцам.

В припеве используется эпитет "красивая", который описывает девушку и придает ей обаяние. Он говорит: "Девушка танцовщица, ты очень красива, / Ты сияешь, как звезда, ты такая же светлая".

Третий куплет описывает, как люди смотрят на девушку и уважают ее: "Она слышит каждый раз аплодисменты зала, / Она на пике своей карьеры, ей суждено стать звездой". В этих строках слово "суждено" является эпитетом, который выражает предопределение ее успеха и знаменитости.

Объяснение:

Похожие вопросы
Предмет: Алгебра, автор: nd5pccscrp
Предмет: Українська мова, автор: sdasa8665
ПОМОГИТЕ ИСПРАВИТЬ ОШИБКИ СРОЧНОООО
Диктант

Зійшло солнце ожили хмари й червоною річкою поплевли вище далекого лісу вишче весіного яру.
Плюскоче в досвітній темряві доспіла ярина і на високій могилі як побратими застигли два ясеня.
Мерегтить широкий шлях і в голубому прорізі віт гойдаєця ледь помітний серп молодого місяця підпливаючи до мерехтливої вранішної зорі.
Старі саджені у два рядка крислаті липи з'єднуюця мережаними брамами й повівають медом. Пливуть вони як прадавнина натомлені і величні.
Не велика косарська криниця вабить своїм тихим плескотом. Умістились в ній і придорожні дерева і високе коване небо із серпом місяця хмаринами і дрімають у її глибині осипані стріли громовиць. І вода в ній міцна на корені настояна.
У раз усе покращало і ясени з блакитніми тінями і зеленим шумом і стиглі червоні маківки що бренять милодію поля. А над ними гуде дзвін і вище нього летять лелеки а під ногами солнце смикає за поводи тіні.
Густим килимом укривають теплу землю фіалки. Вони пахнуть ніжно радісно і хвилююче. Випростовує свої волохаті пилюстки тихий сон. Стрімко зводяться тремтливі дзвіночки. Усе захоплює усе вкриває войовничий невідступний швидкий барвінок. Усе посміхається новому дню.
У нашому стрімкому повсякденому житті можна чимало чого презабути, навіть номер мобільного телефону випустити з пам'яті вчорашню обіцянку та немаємо права забувати про красу навколо як спалахує рожевим цвітом креслата яблуня біля вікна, як поособливому чарівно сходить і заходить солнце.