основні події Австрії 16-17ст
Ответы
Объяснение:
У 16-17 століттях Австрійська імперія була одним з найбільших держав Європи і мала значний вплив на політику та культуру континенту. Основні події, які відбувалися в цей період, включають:
Реформація: У 16 столітті в Австрії відбулася реформаційний рух, який викликав напруження між католиками та протестантами. Це призвело до війн і конфліктів в регіоні.
Тридцятирічна війна: У 17 столітті Австрійська імперія брала участь у Тридцятирічній війні, що тривала з 1618 до 1648 року і стала одним з найбільш кровопролитних конфліктів у європейській історії. Австрійці були однією зі сторін конфлікту, що боролися проти протестантських сил у Німеччині та Швеції.
Війна за іспанську спадщину: У 1701 році розпочалася Війна за іспанську спадщину, яка тривала до 1714 року і стала однією з найбільш важливих війн у європейській історії. Австрійці боролися проти Франції та її союзників за контроль над Іспанією та її колоніями.
Перша світова війна: У 1914 році Австро-Угорщина оголосила війну Сербії, що призвело до Першої світової війни. Австрійці були однією з центральних держав, що боролися проти союзу Антанти.
Розпад Австро-Угорської імперії: Після Першої світової війни Австро-Угорщина
Ответ:Давні часи
На території Австрії знахідки найдавніших людей датуються епохою палеоліту. Деякі історичні дані свідчать про докельтське, найімовірніше ілірійського населення. Дуже багато в Австрії знахідок так званої Гальштатської культури раннього заліза. Близько 500-400 до н.е. з'явилися войовничі кельтські племена зі своєю говіркою, релігійними культами і традиціями які завоювали та асимілювали попереднє населення. На межі нової ери тут жили різні племена, переважно кельтського походження, серед яких найзначнішими були тавриски (норики).
Римська доба
За правління імператора Августа більша частина австрійських земель була захоплена римлянами і включена до складу провінцій Реція (західна частина) та Паннонія (східна), центральна ж частина склала провінцію Норик. У цей час тут виникли перші міста: Віндобона (Відень), Юванум (Зальцбург), Овілава (Вельс) та ін.
На початку II ст. до н.е. влада Риму поширювалася до Дунаю. Однак римляни змушені були постійно боротися з кочовими германськими варварами, що вторгалися з півночі через Дунай, який служив кордоном римської цивілізації. Римляни побудували укріплені військові табори в Віндобоні (Відні) і в Карнунті, за 48 км від першого; в районі Хоер Маркт у Відні збереглися залишки римських споруд. У районі середнього Дунаю римляни сприяли розвитку міст, ремесел, торгівлі і рудної промисловості, побудували дороги і будинки. Вже в ті часи велике значення отримав видобуток залізної руди та солі. До IV ст. відноситься християнізація цього регіону. В цілому за часи римського панування населення рівнин переважно було романізоване, однак гірських районів цей процес майже не торкався.
Середньовіччя
Докладніше: Ерцгерцогство Австрія
Територія Австрії була одним з районів найбільших міграцій під час Великого переселення народів. У перші століття н.е. на землях Австрії розселилися германські (переважно бавари) та слов'янські (переважно словенські) племена. У V і VI ст. німецькі племена заповнили більшу частину римських володінь у західній частині сучасної Австрії. У східну і південну частини сучасної Австрії вторглися тюркомовні кочовики — авари, разом з ними (або услід за ними) мігрували слов'янські народи — майбутні словенці, хорвати і чехи, серед яких розчинилися авари. Першими державними утворами тут були держава Само (утворено бл. 623) та слов'янське князівство Хорутанія, яке у VIII ст. було захоплене баварськими герцогами. У західних районах місіонери (ірландці, франки, англи) обернули в християнську віру германців-язичників (баварів); центрами християнської культури стали міста Зальцбург і Пассау.
Вторгнення угорців до Східної марки
Карл Великий (742-814) розгромив аварів і став заохочувати німецьку колонізацію Східної марки. Після розділу Франкської держави у 843 році, Австрія відійшла до Східнофранкського королівства (Німеччини). Але правління франків в Австрії закінчилося раптово. У 907 році угорці захопили Східну марку і звідси здійснювали криваві напади на Баварію, Швабію і Лотарингію.
Оттон I, німецький імператор і засновник Священної Римської імперії (962), переміг могутнє угорське військо в 955 році на ріці Лех поблизу Аугсбурга. Відтіснені на схід, угорці поступово розселилися нижче за течією в родючій Угорській рівнині (де їхні нащадки живуть і досі) і прийняли християнську віру.
Правління Бабенбергів
Місце вигнаних угорців зайняли німецькі переселенці. Баварська Східна марка, яка охоплювала в той час район навколо Відня, була передана в 976 р. як ленне володіння роду Бабенбергів, родові володіння яких розташовувалися в долині Майну в Німеччині. У 996 р. територія Східної марки уперше була названа Остарріки (Ostarrichi) тобто східною областю. Одним з видатних представників династії Бабенбергів був макрграф Леопольд III (1095-1136).
Посилення австрійської держави
Папа римський передав вакантний трон герцогства маркграфу Герману Баденському (1247-1250). Однак австрійські єпископи і феодальна знать обрали герцогом чеського короля Пржемисла II (Отакара) (1230-1278), який підкріпив свої права на австрійський трон одруженням на сестрі останнього Бабенберга. Пржемисл захопив Штирію і отримав за шлюбним контрактом Каринтію і частину Крайни. Він домагався корони Священної Римської імперії, але 29 вересня 1273 р. королем був обраний граф Рудольф Габсбурзький (1218-1291), шанований як за свою політичну розсудливість, так і за здатність уникати суперечок з папством. Пржемисл відмовився визнати його обрання, тому Рудольф вдався до сили і розгромив суперника. У 1282 р. — одна з ключових дат в австрійській історії — Рудольф оголосив землі Австрії, що належали йому, спадковим володінням дому Габсбургів.
Объяснение: