5. Дайте історичний коментар до подій та явищ, описаних у фрагментах джерел У чому історичне значення згаданих подій/явищ?
«Як би не ставилися до аграрної політики Столипіна - можна її приймати як найбільше зло, можна її благословляти як благодійну хірургічну операцію, - цією політикою він зробив вели чезний подвиг у російському житті. її зрушення воістину революційне.. з аграрною рефор-мою, яка ліквідувала общину, за значенням в економічному розвитку Росії в один ряд можуть бути поставлені лише звільнення селян і проведення залізниць» (П. Струве).
«Після довгих нарад, обмірковувань вирішили ми 1908 року відновити давню безпартійну за-гальну організацію, що існувала від 1897 до 1904 року, але тепер уже під назвою "Товариство українських поступовців" (так званий ТУП), без усякої програми, лиш на платформі федератив-ного устрою Росії та автономії України, у яке увійшли ті самі громади, що входили в Демокра-тично-радикальну партію» (Є. Чикаленко).
«Київський міський голова І. Дяков, перебуваючи в Петербурзі, зʼясовував у міністерстві внут-рішніх справ, чи буде допущено владою прийняті київським міським управлінням заходи до
100-річчя від дня народження поета Т. Г. Шевченка... В міністерстві... було заявлено, що владою ніяких святкувань, присвячених памʼяті Шевченка, дозволено не буде» (Газета «Киевлянин»,
4 лютого 1914 р.).
Ответы
Відповідь:
Пояснення:
Уривки з джерел описують події та явища, що відбувалися наприкінці 19-го - на початку 20-го століть у Росії та Україні. Ці події та явища відображають політичний, економічний і культурний розвиток того часу та їхнє історичне значення.
Перший уривок, написаний П. Струве, коментує аграрну політику Столипіна, російського прем'єр-міністра з 1906 по 1911 рік. Аграрна реформа Столипіна мала на меті трансформувати традиційну селянську общинну систему, дозволивши індивідуальну власність на землю та заохочуючи селян ставати більш незалежними фермерами. Реформа була суперечливою: одні вважали її необхідним кроком до модернізації, а інші - зрадою традиційних російських цінностей. Струве стверджує, що незалежно від того, хто як ставиться до реформи, вона стала значним зрушенням в економічному розвитку Росії. Ліквідація комуністичної системи стала радикальною зміною, яка проклала шлях для подальших економічних реформ і модернізації в Росії.
Другий уривок, написаний Є. Чикаленком, описує створення в Україні позапартійної організації під назвою "Товариство українських поступовців" (ТУП) у 1908 році. ТУП ставило собі за мету сприяти федеративному устрою Росії та автономії України. Це був час зростання націоналізму та політичної активності в Україні, коли багато українців прагнули більшої автономії та незалежності від Росії. ТУП стало важливим явищем в українській політичній організації, оскільки надало українським політикам платформу для просування своїх вимог щодо більшої автономії.
Третій уривок повідомляє про реакцію російської влади на плани київської міської адміністрації відзначити 100-річчя від дня народження поета Тараса Шевченка у 1914 році. Шевченко був українським національним героєм і символом української культурної ідентичності. Той факт, що російська влада відмовилася дозволити будь-які урочистості на його честь, відображає напруженість у відносинах між Росією та Україною в той час. Російський уряд підозріло ставився до українського націоналізму і прагнув придушити будь-які прояви української культурної ідентичності, які могли загрожувати російській гегемонії.
Загалом, ці уривки з джерел відображають складний і мінливий характер російсько-українських відносин наприкінці 19-го і на початку 20-го століть. Аграрна політика Столипіна та утворення ТУП були важливими подіями в політичному та економічному розвитку України, тоді як реакція російського уряду на святкування дня народження Шевченка відображає постійну напруженість між Росією та Україною щодо питань національної ідентичності та автономії.