Предмет: История, автор: anatolii24663

5. Дайте історичний коментар до подій та явищ, описаних у фрагментах джерел У чому історичне значення згаданих подій/явищ?

«Як би не ставилися до аграрної політики Столипіна - можна її приймати як найбільше зло, можна її благословляти як благодійну хірургічну операцію, - цією політикою він зробив вели чезний подвиг у російському житті. її зрушення воістину революційне.. з аграрною рефор-мою, яка ліквідувала общину, за значенням в економічному розвитку Росії в один ряд можуть бути поставлені лише звільнення селян і проведення залізниць» (П. Струве).

«Після довгих нарад, обмірковувань вирішили ми 1908 року відновити давню безпартійну за-гальну організацію, що існувала від 1897 до 1904 року, але тепер уже під назвою "Товариство українських поступовців" (так званий ТУП), без усякої програми, лиш на платформі федератив-ного устрою Росії та автономії України, у яке увійшли ті самі громади, що входили в Демокра-тично-радикальну партію» (Є. Чикаленко).

«Київський міський голова І. Дяков, перебуваючи в Петербурзі, зʼясовував у міністерстві внут-рішніх справ, чи буде допущено владою прийняті київським міським управлінням заходи до
100-річчя від дня народження поета Т. Г. Шевченка... В міністерстві... було заявлено, що владою ніяких святкувань, присвячених памʼяті Шевченка, дозволено не буде» (Газета «Киевлянин»,
4 лютого 1914 р.).

Ответы

Автор ответа: grus123
21

Відповідь:

Пояснення:

Уривки з джерел описують події та явища, що відбувалися наприкінці 19-го - на початку 20-го століть у Росії та Україні. Ці події та явища відображають політичний, економічний і культурний розвиток того часу та їхнє історичне значення.

Перший уривок, написаний П. Струве, коментує аграрну політику Столипіна, російського прем'єр-міністра з 1906 по 1911 рік. Аграрна реформа Столипіна мала на меті трансформувати традиційну селянську общинну систему, дозволивши індивідуальну власність на землю та заохочуючи селян ставати більш незалежними фермерами. Реформа була суперечливою: одні вважали її необхідним кроком до модернізації, а інші - зрадою традиційних російських цінностей. Струве стверджує, що незалежно від того, хто як ставиться до реформи, вона стала значним зрушенням в економічному розвитку Росії. Ліквідація комуністичної системи стала радикальною зміною, яка проклала шлях для подальших економічних реформ і модернізації в Росії.

Другий уривок, написаний Є. Чикаленком, описує створення в Україні позапартійної організації під назвою "Товариство українських поступовців" (ТУП) у 1908 році. ТУП ставило собі за мету сприяти федеративному устрою Росії та автономії України. Це був час зростання націоналізму та політичної активності в Україні, коли багато українців прагнули більшої автономії та незалежності від Росії. ТУП стало важливим явищем в українській політичній організації, оскільки надало українським політикам платформу для просування своїх вимог щодо більшої автономії.

Третій уривок повідомляє про реакцію російської влади на плани київської міської адміністрації відзначити 100-річчя від дня народження поета Тараса Шевченка у 1914 році. Шевченко був українським національним героєм і символом української культурної ідентичності. Той факт, що російська влада відмовилася дозволити будь-які урочистості на його честь, відображає напруженість у відносинах між Росією та Україною в той час. Російський уряд підозріло ставився до українського націоналізму і прагнув придушити будь-які прояви української культурної ідентичності, які могли загрожувати російській гегемонії.

Загалом, ці уривки з джерел відображають складний і мінливий характер російсько-українських відносин наприкінці 19-го і на початку 20-го століть. Аграрна політика Столипіна та утворення ТУП були важливими подіями в політичному та економічному розвитку України, тоді як реакція російського уряду на святкування дня народження Шевченка відображає постійну напруженість між Росією та Україною щодо питань національної ідентичності та автономії.

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: andrijnikitin366
Переказати текст

Світ великий. Історія його — не менша. Ми вивчаємо історію різних держав. Проте, яку б країну не вивчали, які б захоплюючі історичні події не відкривалися б перед нами, повинні пам'ятати завжди про історію свого народу, землі, на якій живемо. Пам'ять — одна з найважливіших властивостей людини. Так, як не можна забувати власного батька і матір, бо вони дали життя, дім, у якому народився і виріс, так не можна забувати свій народ та його історію. Ми — частинка народу. Без всіх нас немає ні народу, ні історії. Так, як не можна забувати своїх рідних, близьких ні в хвилини радості, ні в години печалі, так не можна забувати нашої землі, бо це — першооснова. З неї ми вийшли, до неї і прийдемо. Люди не є людьми, якщо вони не мають ні мови, ні пам'яті, ні землі, ні роду. Пам'ятаймо про це! Ми не знаємо, що принесе нам завтрашній день. Людина завжди жила і живе вірою та надією на краще. Але пам'ятаймо, що ніщо не приходить само собою, як і не змінюється без людини. Щоб житии краще — потрібно краще працювати. Це стосується всіх: мене, батьків, друзів, сусідів. Людська праця потребує знань. Знання здобуваються в навчанні. Вчімось. Зробімо так, щоб день сьогоднішній став гордістю для майбутнього
Предмет: Английский язык, автор: pauk09kill