Предмет: Українська література, автор: nika0324

Стосунки Інгаліпт з мамою, з татом, з дідусем. З роману Ульфа Старка "Диваки і зануди"

Ответы

Автор ответа: semviktoriya320
1

Объяснение:

Роман Ульфа Старка "Диваки і зануди" розповідає про життя двох різних родин, Інгаліптів та Музандрів. Інгаліпти - це родина інтелігентів, яка живе у місті, а Музандрі - це родина фермерів, яка мешкає на селі. У романі зображені стосунки між членами родин, які часто бувають напруженими через різницю в поглядах та життєвих цінностях.

Інгаліпти складаються з мами, тата та сина Ларса. Мама, Лізбет Інгаліпт, є дуже розумною та культурною жінкою, яка працює в бібліотеці. Тато, Генріх Інгаліпт, є фізиком, який працює у місцевому університеті. Ларс - їхній син, який є відчуженим від батьків та почувається самотнім в школі. Стосунки Інгаліптів характеризуються розумінням та підтримкою один одного, але іноді виникають конфлікти через різні погляди на життя.

З татом, Лізбет часто сперечається через його нездатність розуміти життя молоді та новітніх технологій, що призводить до напружених стосунків між ними. З мамою, Ларс не відчуває зв'язку, тому що вона займається своєю роботою в бібліотеці та не має багато часу для нього. З дідусем, який живе з родиною, він має гарні стосунки, оскільки дідус любить слухати про нові технології та цікавиться життям внука.

Похожие вопросы
Предмет: Қазақ тiлi, автор: arunabauyrzhan178
3-тапсырма. Мәтіннен есiмдердi тауып, кестені толтырыңдар. Жалкы:
Деректі:
Дерексіз :
Жалпы :
Жанды:
Жансыз :


Мен ұзын сапты канылтыр бакырашпен пештің ішінде балкып жаткан тастарға екі рет су шашып калдым. Бір тастан «Ұлпан» деген жазу шыға келді. Жазу сонша таныс көрінді, мен іркілместен «Ұлпан» деп окыдым. «Н» әрпiнiн жоктыгына бегелгенім жоқ. Оқыдым да, аң- тан болып отырып калдым. Жана ғана iркiлмей окып калган Ұлпан атынын бұл пештiн iшiнен кездесуге орайы жок секiлдi көрiнiп кетті... Аяусыз қолдар ак мраморды талқандап, сындырып, моншаны пешiне салыпты. Ұлпан маған сол пештiң iшiнде ертенiп жаткандай сезiлдi. Ертеңіне елге келе сала Исахмет қарияға жолығып, моншада көргенімді айтып едім, ол менін ойымдағы күдiктi оңай шешіп берді. Ғабит-ау, Ұлпан сорлынын көрмеген азабы бар ма!.. Ана бiр жылдардағы ауыр кезде Ұлпаннын басына қойылған ак тас жок болып кеткен. Осы елдiн жiгiттерi сатып жіберді деген есек те бар... - деді мұнайып. Кария анығын айтқандай еді. Мен сұрамадым. Менiн ойыма өз заманынан бұрын туып, арманда кеткен үлкен жанның бейнесі біржола ұялап, шегеленіп қалды. Қанша жыл ойымда жүрсе де, кашанғы әдетім бойынша кешігіп жарық көрген « сол бейнеге, сондай бейнелерге арналады. Ұлпан» ​