Предмет: Литература, автор: bakhyt07ayan

Выполните одно из заданий по вашему выбору. Объем работы 150-200 слов. [10] 1) Какие проблемы общества поднимаются в произведениях А.С. Грибоедова «Горе от ума» и Н.В. Гоголя «Мертвые души»? Укажите средства и приемы, которые используют авторы для раскрытия идей произведений. 2) Какими показывают главных героев своим читателям С. Грибоедов в комедии «Горе от ума» и Н.В. Гоголь в поэме «Мертвые души»? Укажите средства и приёмы, которые используют авторы для создания образов.
50 БАЛЛОВ!!!!​


egorike920: Тебе сразу две сделать или одну?
bakhyt07ayan: две

Ответы

Автор ответа: egorike920
40

Ответ:

В произведении «Горе от ума» А.С. Грибоедова поднимается проблема морального и интеллектуального разложения общества. Автор использует средства и приемы комедии, чтобы раскрыть эту проблему. Он изображает героев, которые, будучи образованными и имея высокий интеллектуальный уровень, не в состоянии справиться с жизненными трудностями. Это выражается в их неумении устанавливать отношения с людьми, неумении выбирать правильные жизненные ценности и приоритеты. Грибоедов использовал также сатирические и иронические приемы, чтобы раскрыть глупость и глубинную несостоятельность своих героев.

В произведении Н.В. Гоголя «Мертвые души» поднимается проблема социальной и экономической неравенности в российском обществе. Гоголь использует сатирические и карикатурные средства для раскрытия этой проблемы. Главный герой, Чичиков, приобретает мертвые души, т.е. списки крестьян, которые умерли, но официально не были изъяты из переписных книг, чтобы на их основе получить заем в банке. Это показывает бездуховность и жадность героя, а также коррумпированность системы.

В комедии «Горе от ума» С.Грибоедов создает главного героя, Молчалина, как типичного представителя образованной российской интеллигенции. Молчалин изображен как болтливый, но бесполезный человек, который не в состоянии использовать свои знания для решения практических проблем. Другой герой, Чацкий, выступает как представитель нового типа образованного человека, который признает важность практической жизненной мудрости. Грибоедов использовал тонкое ироническое описание характеров героев и противопоставление их мнений для создания ярких образов.

В поэме Н.В. Гоголя «Мертвые души» главный герой, Чичиков, создан как красочный образ жулика, обманщика.

Объяснение:

Сверху

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: pyklyk13
НАПИСАТИ ПЛАН ПО ТЕКСТУ:
Характер (від гр. charakter — відмітна риса, ознака, особливість) — це сукупність відносно стійких індивідуальних якостей особистості, що проявляються в її діях, поведінці, ставленні до людей, колективу, до себе, праці, речей тощо. Риси характеру допомагають (або заважають) особистості встановлювати взаємини з людьми, вирішувати складні життєві пи-тання, відповідати за свої дії та поведінку в суспільстві. Пізнання характеру індивіда дає змогу з великою імовірністю передбачати його вчинки й поведінку.
Сукупність рис, властивих представникам певної нації, називають національним характером. До таких рис відносять почуття, вольові якості, цінності, що виявляються в способі мислення, мові, культурі, традиці-ях, звичаях, обрядах, у всіх сферах життя і діяльності. Саме тому якості національного характеру вивчають, аналізуючи національні традиції, звичаї, вірування, історію та природні умови життя. Таким чином, національний характер — це поєднання рис, які відрізняють одну націю від іншої.
Необхідно памʼятати, що наявність і розвиток таких рис обумовлено економічними, історичними та географічними умовами існування нації на певному етапі її розвитку.
За майже тисячолітню історію існування українців як нації сформувалися самобутні риси українського національного характеру. За результатами досліджень, основними позитивними рисами національного характеру українців є демократичність, волелюбність, емоційність, що виявляється в музичності, наближеність українців до природи, культ жінки і родини, повага до старших, релігійність, толерантність до інших народів тощо.
Українці — працьовиті, добрі, довірливі, терплячі, щедрі, гостинні й поетичні люди з великим почуттям гумору.
Серед негативних рис національного характеру українців називають мрійливість, імпульсивність, неузгодженість між словом і ділом, індивідуалізм, складнощі у взаєморозумінні. Науковці вказують на підвищену чутливість українців, їхню вразливість, схильність ображатися і, відпо-відно, слабку вольову регуляцію.
Національний характер українців яскраво проявляється в самобутній мові. Поетичність і чутливість українців витворили значну кількість епітетів, що зробило мову колоритною, образною. Існує велика кількість усталених порівнянь (голос - як дзвіночок, як рев, як тихий шелест, як музика, як грім, як скрип немазаного воза; дівчина — як ясочка, як горличка, як сива зозулька, як ластівка, як пава, як пташка, як голуб-ка, як пишна квітка, як дзиґа, як стріла, як рибонька, як зіронька, як
сонечко ясне, як струнка тополя, як зелена верба, як вишня, як червона
калина, як берізка, як яблунька, як маківка, як маків цвіт, як лагідне літо, як весна, як писанка, як картинка; хлопець — як вітер, як вихор, як місяць, як сокіл, як орел, як голуб, міцний як дуб, як вогонь, високий як явір, кучерявий як барвінок).
Поетичність українців виявляється у великій кількості пестливих слів, часто вживаних у контексті, який передбачає якщо не згрубіле значення слова, то принаймні нейтральне. Так, слово «ворог», лексичне значення якого «той, хто перебуває у стані ворожнечі з ким-небудь, противник», у мові фольклору часто має пестливу форму, що, здавалось би, суперечить логіці. Це засвідчує доброту, великодушність, здатність прощати найболючіші образи.
За допомогою суфіксів, що надають слову значення пестливості та зменшеності, крім іменників, утворюються прикметники, прислівники і навіть дієслова. Так, від прикметника тонкий утворено 11 пестливих слів: тонюній, тонюсінький, тонюсічкий, тоненький, тонесенький, то-несененький, тонюсенечкий, тонісінький, тонісіченький, тонюсіненький, тонюсіченький; від дієслова їсти — 8 пестливих слів: їсточки, їстоньки, їстуні, їстки, їстуноньки, їстусики, їстусі, їстусеньки. Подібних прикладів в українській мові багато.
Дослідники відзначають властиве українцям почуття гумору. Уміння у звичайному, буденному бачити незвичайне й особливе, уміння посміятися передовсім із себе — ось що відрізняє українців від інших народів.
Більшість науковців схиляються до того, що українцям властива така психологічна риса, як інтровертованість. Ця особливість виявляється в спрямованості (установці) на власний внутрішній світ, на проблеми передовсім власного соціуму. Саме тому родина, найближча громада мають для українців особливу цінність.
Інтровертованість виявляється також у миролюбності, несильності до агресії та насильства, у зосередженості на своїй внутрішній свободі. Певна закритість для зовнішнього світу породжує особистісну стриманість, витривалість та впертість у досягненні задумів.