Практичні завдання:
У грудні 2022 року інспектор державної податкової служби, який
здійснював перевірку податкової звітності фізичної особи-підприємця Н.,
виявив низку фінансових порушень, вчинених Н. у лютому 2018 року. На
підставі цього інспектор застосував до Н. стягнення у формі штрафу.
Заперечуючи проти накладення стягнення, Н. вказував, що оскільки згідно з
Цивільним кодексом України загальна позовна давність становить три роки,
штраф накладено неправомірно.
Проаналізуйте ситуацію і дайте правову оцінку аргументам Н.
Ответы
Відповідь:
У цій ситуації фізична особа-підприємець Н. оскаржує нарахування інспектором державної податкової служби пені, посилаючись на строк позовної давності, передбачений Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 203 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки. Це означає, що будь-які претензії до фізичної чи юридичної особи мають бути пред’явлені протягом трьох років з моменту вчинення порушення чи заподіяння шкоди.
Однак важливо зазначити, що позовна давність не може застосовуватися у випадках, коли порушення було приховане або приховане шахрайським шляхом. У таких випадках позовна давність не починається до моменту виявлення порушення.
У цьому випадку не зрозуміло, чи були порушення, виявлені інспектором у грудні 2022 року, прихованими чи ні. Якби порушення не були приховані, то діяв би загальний строк позовної давності, і аргумент Н. мав би право. Але якщо порушення були приховані або приховані шахрайським шляхом, то термін давності не діяв би, а стягнення, накладене інспектором, було б законним.
Також важливо враховувати конкретні закони та нормативно-правові акти, що регулюють податкову звітність та штрафи в Україні, оскільки вони можуть містити додаткові вказівки та обмеження щодо накладення штрафів.
Загалом, без додаткової інформації про те, чи були порушення прихованими чи ні, важко дати остаточну правову оцінку доводам Н.