Внутрішня і зовнішня політика І.Брюховецького
Ответы
Внутрішня і зовнішня політика гетьмана Івана Брюховецького
Іван Брюховецький був гетьманом української козацької держави з 1663 по 1668 рік. Його гетьманство припадало на час розквіту козацької держави, але його внутрішня та зовнішня політика були спрямовані на зміцнення авторитету гетьмана і забезпечення його влади.
Внутрішня політика Івана Брюховецького полягала у зміцненні централізованої влади в Україні. Він намагався обмежити владу старшин, зміцнити свій вплив на місцеву владу та перетворити козацьку державу на монархію. Для цього він ввів нові податки, обмежив владу старшин та збільшив свою владу над козаками. Також він створив свій власний дружинний полк, який міг бути використаний для зміцнення його влади.
Зовнішня політика Івана Брюховецького була спрямована на підтримку турецької імперії, яка була ворогом Польщі, і на зміцнення військової міці козацької держави. Він проводив дипломатичну діяльність з метою залучення до козацької держави нових союзників і встановлення дипломатичних зв'язків з іншими державами. Водночас він проводив активну військову діяльність проти польських військ, які намагалися підкорити козацьку державу.
Однак, політика Івана Брюховецького була спрямована на зміцнення його власної влади та контролю над козаками, а не на розвиток держави та поліпшення умов життя населення. Це
призвело до збільшення соціальної напруги в державі та нарощення опозиції до гетьмана. Також, політика Івана Брюховецького ускладнювала відносини з Польщею, яка вважала козацьку державу своєю васальною державою та намагалася повернути свій контроль над нею. Це призвело до польсько-української війни, яка тривала з 1665 по 1667 рік.
У результаті цієї війни було підписано Андрусівський договір, за яким козацька держава стала формальною васалом Польщі, а гетьман Брюховецький втратив значну частину своєї влади. Після підписання договору Іван Брюховецький був змушений залишити посаду гетьмана.
Отже, внутрішня і зовнішня політика Івана Брюховецького були спрямовані на зміцнення його власної влади та забезпечення безпеки козацької держави, але це призвело до збільшення соціальної напруги, погіршення відносин з Польщею та втрати частини влади після Андрусівського договору.