1. Пунктуаційний практикум. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки і замінюючи трикрапки потрібними вказівними словами. Червоні жовтогарячі й жовті веселчині смуги були ... ясні неначе горіли тихим полум'ям (І. Нечуй-Левицькиії). Боженко глянув на Савку ... грізно що той зразу ж зблід (О. Довженко). Пішли ... сніги що за поріг не витягнеш ноги (П. Воронько). Сонце пекло... що й уночі степ пашів (Ю. Яновський). Буває що в лютому весною пахне ... сніг (М. Нагнибіда). Надворі було ... ясно що й глянути було трудно не заплющивши трохи очей (І. Нечуй-Левицький).
Ответы
Червоні жовтогарячі й жовті веселчині смуги були такі ясні, неначе горіли тихим полум'ям (І. Нечуй-Левицький). Боженко глянув на Савку так грізно, що той зразу ж зблід (О. Довженко). Пішли такі сніги, що за поріг не витягнеш ноги (П. Воронько). Сонце пекло так сильно, що й уночі степ пашів (Ю. Яновський). Буває, що в лютому весною пахне такими снігами (М. Нагнибіда). Надворі було так ясно, що й глянути було трудно, не заплющивши трохи очей (І. Нечуй-Левицький).
Ответ:
Червоні жовтогарячі й жовті веселчині смуги були такі ясні, неначе горіли тихим полум'ям.
Боженко глянув на Савку, грізно, що той зразу ж зблід.
Пішли такі сніги, що за поріг не витягнеш ноги.
Сонце пекло так, що й уночі степ пашів.
Буває, що в лютому весною пахне... сніг.
Надворі було так ясно, що й глянути було трудно, не заплющивши трохи очей.
Объяснение: