2. Складіть невелику розповідь життя та навчання середньовічного студента». 50б
Ответы
Ответ:
У середньовічній європейській культурі освіта була доступна тільки елітному верстві суспільства, тому життя та навчання середньовічного студента було досить відмінним від того, що ми знаємо сьогодні.
Зазвичай середньовічні студенти були сина міщанина або дворянина, який вже мав певну освіту. Вони навчалися в університетах, які були новим явищем у середині 12-го століття. Університети зазвичай були розташовані в містах і мали певні привілеї, які забезпечували їм автономію від церкви та місцевих влад.
Навчання університетського студента складалося з лекцій, диспутів, дискусій з викладачами та іншими студентами. Студенти мали можливість вивчати такі науки, як логіку, метафізику, право, медицину, теологію та інші. Вони мали також можливість брати участь у різних академічних заходах, таких як диспут, в якому вони могли показати свою ерудицію та переконати публіку у своїй точці зору.
Однак, навчання в університеті було досить важким і дорогим. Студенти мусили платити за навчання, житло та харчування, що для більшості з них було непідйомним бременем. Багато студентів працювали під час навчання, щоб забезпечити собі харчування та житло.
Объяснение:
Ответ:
Вважалося, що заняття краще запам’ятовуються, якщо студента періодично бити. Збереглося дуже багато середньовічних посібників, в яких учнів рекомендувалося пороти, бити батогом або тягати за вуха. Перепадало і деяким особам королівської крові. Хоча у англійських принців, які не виявляли великої ретельності, поруч завжди знаходилися хлопчики для биття, які брали на себе весь гнів викладачів.
Традиція посвяти у студенти була дуже популярна і в Середньовіччі, і в більш пізні епохи. У посібнику для студентів «Manuale Scolarium», датованим кінцем XV століття, наводиться опис процедури посвячення молодого юнака, що більше нагадує знущання. Його били, стригли нігті тупими ножицями, змушували пити сечу. Весело було всім, крім того, над ким знущалися.
На лекціях також було місце для веселощів. Одного разу, в XVI столітті в Оксфорді, після чергової пиятики студент заснув прямо на занятті. Знаменитий поет Річард Корбет, який був викладачем в університеті, порізав на шматки шовкові панчохи сплячого.
Дуже часто тяга до знань призводила до того, що студенти, які не задовольнившись практикумом по анатомії вдень, відправлялися викопувати трупи вночі, щоб продовжити вивчення людського тіла. Деякі крали трупи ще «тепленькими», тобто прямо з шибениці. У Монпельє (Франція), наприклад, існувала ціла мережа інформаторів, які завжди знали, коли і де відбудуться похорони.
Німецький письменник Томас Платтер Старший, який жив у XVI столітті, розповідав, як будучи студентом, крав свежозакопані трупи з кладовища, тим самим доводячи до сказу доглядачів. Доходило до того, що охоронці, побачивши когось біля могил, стріляли з арбалетів без попередження.
Мабуть, в усі часи студенти любили повеселитися і випити. У «Довіднику прекрасного студента», датованого 1495 роком, описуються обмеження для учнів. Заборонялося проводити ніч поза домом, купатися по понеділках, ходити на базари по середах, говорити дурниці тощо. За провину студентів знову ж пороли.