ДОПОМОЖІТЬ БУДЬ ЛАСКА!!
Комунальнепідприємство «Київтрансремонт» (в подальшому викладі іменується як покупець) 17 березня 2002 року звернулося з листом за підписом директора і головного бухгалтера підприємства до Білоцерківського шинного заводу «Россава» (в подальшому іменується як продавець) про відпуск протягом трьох місяців рівними партіями 900 шт. шин для вантажних автомобілів за ціною 117 грн. за штуку. В листі зазначалось, що прийняття товару мало відбуватись зі складу продавця, оплата мала здійснюватись протягом трьох днів від передання товару. На таких умовах продавець передав покупцеві в день подання листа 300 штук шин. При зверненні покупця за наступною партією шин продавець зажадав плати за товар в розмірі 153 грн. за одну штуку, оскільки змінились показники, що впливають на собівартість товару. (зросли тарифи на електроенергію та комунальні послуги). Покупець відмовився від прийняття шин за підвищеною ціною і звернувся з претензією до продавця з вимогою передати решту товару за ціною, обумовленою в зазначеному листі, тобто виконати договір на умовах, прийнятих продавцем. Продавець відмовився задовольнити претензійні вимоги покупця, мотивуючи свою відмову тим, що договір не був укладений. Чи обгрунтована в правовому аспекті вимога продавця? Чи був у даному випадку укладений договір? Якими нормами права мали керуватися учасники даних відносин?
Ответы
З наданої інформації випливає, що покупець і продавець досягли домовленості про поставку 900 вантажних шин рівними партіями протягом трьох місяців за ціною 117 грн. за штуку. Покупець прийняв першу партію з 300 шин на цих умовах, але потім продавець зажадав оплати за вищою ціною за наступні партії у зв'язку зі збільшенням витрат.
Питання про те, чи був укладений договір у цьому випадку, буде залежати від особливостей українського договірного права. Однак не виключено, що договір був укладений на підставі обміну офертами та акцептами між сторонами. Лист покупця до продавця був офертою, яку продавець прийняв, поставивши першу партію шин. Подальші розбіжності щодо ціни на решту партій не обов'язково означають, що договір не був укладений, оскільки сторони могли просто не досягти згоди щодо зміни початкових умов договору.
Якби контракт був укладений, сторони були б зобов'язані дотримуватися умов, про які вони домовилися в початковому листі. Це означає, що продавець був би зобов'язаний поставити решту 600 шт за ціною 117 грн. за шт, як зазначено в листі.
Норми права, які регулюватимуть ці відносини, залежатимуть від особливостей українського договірного права. Однак, в цілому, сторони повинні керуватися принципами свободи договору, добросовісності та чесності. Вони також повинні дотримуватися будь-яких застосовних нормативно-правових актів або галузевих стандартів. Якщо сторони не можуть домовитися про зміну початкових умов договору, вони можуть звернутися до таких засобів правового захисту, як арбітраж або судовий розгляд, щоб вирішити свій спір.