ДАЮ 100 БАЛЛОВ, ПОЖАЛУЙСТА ПОМОГИТЕ, ПОДРОБНО ВСЁ РОСПИШИТЕ
Ответы
Ответ:
1)Українські радикали - це політичні діячі, які виступали за активну боротьбу за національні права та незалежність України. Вони з'явилися в другій половині ХІХ століття, коли українці почали формувати своє національне свідомість і були позбавлені політичної самовизначеності в складі різних імперій. Радикали намагалися залучити до боротьби за національні права максимальну кількість українців, застосовуючи різноманітні методи боротьби.
2)Наприкінці ХІХ століття в Галичині виникли такі партії, як Галицько-руська народна партія, Руська народна партія, Українська національна демократична партія та інші. Ці партії виступали за національну самостійність та залучення широких верств населення до боротьби за національні права. Вони стали осередками української культури та освіти, сприяли розвитку української мови та літератури.
3)Українське представництво в парламенті Австро-Угорської імперії та сеймі Галичини було дуже обмеженим. У парламенті Австро-Угорщини українці представлялись декількома депутатами, які мали обмежені можливості впливу на прийняття рішень. У сеймі Галичини українці також мали обмежену кількість місць із-за дискримінаційної виборчої системи. Це було пов'язано з політикою домінуючої польської еліти, яка прагнула позбавити українців владних прав.
4)Українські радикали критикували москвофілів і народовців, бо вважали, що ці групи недостатньо зайшли у відстоюванні українських національних прав і незалежності. Вважалося, що москвофіли прихильники російської культури та політичного контролю над Україною, тоді як народовці вважалися надто пасивними у своєму підході до української незалежності.
Радикали вважали, що єдиним шляхом до незалежності України є активний опір іноземному пануванню, в тому числі й збройна боротьба в разі потреби. Вони вважали себе поборниками українського народу, які борються за права пригноблених і працюють над створенням демократичної та незалежної України.
Серед завдань, які ставили перед собою українські радикали, були популяризація української мови та культури, розвиток незалежної української економіки, встановлення демократичного уряду та захист незалежності України від іноземних держав. Вони також намагалися мобілізувати народну підтримку для своєї справи, організовуючи масові протести, страйки та демонстрації, а також видаючи газети та інші пропагандистські матеріали для поширення своєї думки.
Загалом українські радикали вважали себе авангардом національно-визвольного руху, який прагнув подолати багатовікове гноблення та створити вільну та незалежну Україну.