1. Визначте особливості розвитку шкільної освіти в середні віки.
2. Що було головним джерелом знань в середньовічній школі?
3. Що спільного і відмінного в навчанні в середньовічних і сучасних школах?
4. В чому полягало історичне значення діяльності середньовічних університетів? 5. Поясніть значення поняття "автономія університетів".
6. Складіть словесний історичний портрет середньовічного студента.
7. З якими труднощами стикався студент на шляху до знань?
Ответы
Ответ:
1.У середні віки освіта була обмеженою за кількістю людей, які могли займатися навчанням. Школи переважно були при храмах і монастирях, де навчання спрямовувалось на релігійні дисципліни, такі як теологія, латинська мова і література, та елементарні навички обчислень. Освіта була доступна переважно тільки для духовенства та дітей заможних родин, а більшість населення залишалась неписьменним.
2.Головним джерелом знань в середньовічній школі були книги. Учителі користувалися перекладами античних творів, а також біблійними текстами і творами святих отців Церкви. Учні також вивчали латинську мову, що вважалась мовою науки, та вчилися рахувати та вести облік.
3.Однією з відмінностей між середньовічною та сучасною школою є ширший спектр дисциплін, які вивчають учні. Сучасна школа надає більше уваги науковим дисциплінам, таким як фізика, хімія та біологія. Авторитет вчителя також змінився - якщо в середньовічній школі вчителі були неоспоримими авторитетами, то у сучасній школі вони більш схильні до співпраці з учнями.
4.Середньовічні університети були важливими центрами науки і культури, де збиралися вчені з усього світу, щоб досліджувати нові ідеї та технології. Університети були засновані для розвитку науки, філософії та культури в Європі. Університети стали місцем, де формувалась нова інтелектуальна еліта, яка згодом змінила традиційну думку та світогляд.
5.Автономія університетів означає, що університети мали право самостійно приймати рішення про свою діяльність та організацію навчання. Університети мали власні статути, які визначали їхню структуру та функціонування, а також мали право вибирати своїх професорів та затверджувати навчальні програми. Це дало змогу університетам забезпечувати високу якість навчання та забезпечувати свободу науки.
6.Середньовічний студент був переважно юним хлопцем з бідної або середньої родини, який мріяв про навчання та покращення свого становища. Щоб стати студентом, йому потрібно було пройти відбіркові випробування та мати знання латинської мови. Студенти перебували під суворим наглядом вчителів та жили в умовах, що були далекі від сучасних студентських гуртожитків. Вони проводили багато часу, вивчаючи та дискутуючи наукові дисципліни, а також займалися фізичним вихованням та військовою підготовкою.
7.Студент на шляху до знань стикався з багатьма труднощами, такими як високі вимоги до знань, жорстка дисципліна та обмежений доступ до книг. Студентам доводилося працювати важко, щоб зберігати своє місце в університеті, а також займатися з фінансовими труднощами, оскільки більшість студентів були з бідних родин і не мали достатньо коштів на навчання та проживання. Крім того, студенти могли стикатися зі здоров'ям, зокрема з епідеміями, які часто поширювалися в університетських містах.
Також студентам доводилося стикатися з політичними труднощами, оскільки університети часто перебували під впливом місцевих влад, а професори можуть бути змушені присягнути вірність певній державі чи церкві. Крім того, іноді студенти ставали жертвами конфліктів між університетами та іншими групами віддання, наприклад, міськими ремісниками.
Усі ці труднощі ставали викликом для студентів, але ті, хто успішно долавали їх, здобували не тільки високу освіту, але й мали можливість зробити значний внесок у розвиток науки та культури свого часу.
Здається це все. Успіхів!