цитати до рис характеру Сергія та Митька ( по 2 цитати до кожного героя).«Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера».
Ответы
Відповідь:
Пригодницька повість Ярослава Стельмаха "Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера". Виберіть, що Вам більше подобається.
Пояснення:
Митько: Про свої "успіхи" у виконанні домашньої роботи розказує так: "А я, було, позаторік і собі спробував сапати, і що ж ти думаєш? Виполов якусь розсаду, а бур'яни полишив.... Хотів дров нарубати — поліняка відскочила й по лобі мене як трахне! ... Хотів навіть корову помогти доїти, так мало того, що вона хвицалась, як скажена, так іще й мою панамку зжувала".
У хлопця добряче підвішений язик і він лідер по натурі: "Митько весь час примушував мене вдихати повітря і казав: "Таке життя дуже корисне для здоров'я. Тут навіть автобусів немає". Коли Сергій заснув у лісі на нічному чергуванні: "Спросоння схоплююсь на ноги і просто перед собою бачу розлючене Митькове обличчя". "А на посту спати не смій! Хіба тобі можна доручити серйозну справу?"
Митько був також генератором різних ідей: "Саме цим я пояснюю народження в Митьковій голові ще однієї ідеї".
Митько цілеспрямований, коли хлопці вивчали книги по зоології, то "Митько склав декілька таблиць і заучував їх напам'ять, хоча першої-ліпшої хвилини можна було в них заглянути".
Митько хоробрий. Коли хлопці побачили в озері чудовисько і намагалися втекти, то: "І ми вже були кинулись бігти, коли це Митько вкляк на місці. —Ні! — мовив він, важко переводячи дух. — Ні! Крім нас же ніхто його не бачив… Я не побіжу! Щоб потім розказати!.. Яке воно…"
Сергій:
Коли Василь Трош на дорозі глузує з хлопців, то Сергій зауважив: "Мені кпини цього типа аж ніяк не сподобалися".
Гнатович, коли побачив Сергія і подумав, що то Митько: "Опецькуватий… А то ж ніби й волосся було русяве, а це потемніло".
Сергій більш спокійний: "Попереду весело вистрибував Митько, за ним із рядном і ковдрами човгав я". Сергій слабший від Митька фізично. Митько каже про Сергія: "Жодного разу підтягнутись не зміг".
Сергій сором"язливий і совісний: "Мене пік сором: ну як, як я, нещасний, міг заснути! Підвів товариша, втратив його довір'я. Докори совісті люто вгризались у мою душу, шматували її на дрібні клаптики".
Він не злопам"ятний і турботливий. Коли Митько розпікав Сергія за те, що той заснув під час чергування, а потім і сам дав хропака, то Сергій : "Я витягнув ковдру, обережно вкрив товариша..."