реформи причини та наслідки опричини та напрямки зовнішньої політики Івана Грозного
пж мені лень читать параграф в підручнику..
100 балів даю якщо дасте відповідь , будьласка
Ответы
Відповідь:
Іван IV Грозний, який панував у Росії з 1547 до 1584 року, відомий своїми реформами, які спрямовувалися на централізацію влади, утвердження царської влади та підвищення ролі церкви. Проте його реформи також супроводжувалися різними формами насильства та репресій.
Одна з найбільш відомих реформ Івана Грозного полягала в створенні опричнини в 1565 році. Опричнина була системою управління, в якій певна територія, в тому числі майно, підпорядковувалася безпосередньо царю. Це дозволило Івану Грозному знизити вплив боярства та збільшити свою владу в країні. Опричники, які були призначені на керівні посади в опричній території, користувалися безпрецедентною владою та контролювали фінанси та армію.
Насильство та репресії також були складовими частинами реформ Івана Грозного. В період опричнини, кількість людей, які стали жертвами його насильства, оцінюється у десятки тисяч. Багато людей було вигнано зі своїх домівок та маєтків, а їх майно було конфісковано та передано опричникам. Репресії та насильство також розширилися на духовенство, котре Іван Грозний сприймав як загрозу для своєї влади.
Опричнина, яку він запровадив в 1565 році, стала однією з найбільш відомих реформ під час його правління. В рамках цієї реформи, він відділив від держави певні території та майно, які стали приватною власністю Івана IV. Також він створив окремий опричний апарат, на чолі якого стояв сам володар. Це призвело до зниження ролі державних установ та народних представників в управлінні державою та зростання ролі окремих осіб.
Опричнина Івана IV Грозного мала серйозні наслідки для Російської держави. Основні наслідки опричнини можна розділити на політичні, соціальні, економічні та культурні.
Політичні наслідки:
Опричнина призвела до послаблення централізації держави, оскільки припинення податкових зборів змусило бояр збирати податки самостійно.
Опричнина також призвела до посилення влади царя, який зіграв роль опричника, який перебуває поза межами закону.
Опричнина призвела до знищення значної частини боярства та великої частини народу, що знизило чисельність населення Росії.
Унаслідок зменшення податкових зборів державні фінанси суттєво зменшилися, що призвело до погіршення економічної ситуації в країні.
Соціальні наслідки:
Знищення великої частини боярства та населення призвело до зниження соціальної мобільності та зміцнення кріпосної залежності.
Опричнина призвела до занепаду ремесел та торгівлі, оскільки царська влада перестала зацікавлена у розвитку цих сфер.
Економічні наслідки:
Зменшення податкових зборів призвело до зменшення доходів держави та до зниження інвестицій у розвиток господарства.
Відсутність правового регулювання створила невизначеність в економічних відносинах та призвело до зменшення інвестицій у розвиток господарства.
Культурні наслідки:
Опричнина спричинила знищення значної частини культурних центрів
Щодо зовнішньої політики, Іван IV Грозний намагався забезпечити безпеку своєї держави. Він прагнув домінуючого положення на північному сході Європи та відновлення панування Росії на Балтійському морі. У цьому напрямку він здійснив ряд успішних військових походів, таких як завоювання Казані та Астрахані, які збільшили територію Росії майже вдвічі.
Іван IV також намагався зміцнити зв'язки зі сходом, зокрема з Китаєм та Персією. Він також домагався збільшення впливу Росії на заході, проте його спроби здобуття контролю над Польщею та Швецією були невдалими.
Однак реформи та зовнішня політика Івана Грозного також мали негативні наслідки. За час його правління зростала централізованість держави, але й зменшувалися права та свободи народу. Також було погіршення економічної ситуації, велика кількість людей померла від голоду та епідемій.
Іван Грозний також змінив зовнішньополітичну орієнтацію Росії зі східнослов'янської на більш європейську. Він прагнув встановити дипломатичні відносини зі Святим Престолом та з країнами Західної Європи.
Пояснення: